Із липня 2021 року WWF-Україна за підтримки WWF-CEE, WWF-EPO, WWF-Бельгії та WWF-Швеції сприяє процесу обговорення зацікавленими сторонами питання забезпечення оптимального урядування політичних реформ у контексті впровадження природоорієнтованих рішень, пов’язаних з кліматом. Ці заходи реалізовані в рамках проєкту INSURE, який відбувається за підтримки Швеції. Відколи Україні було надано статус кандидата на членство в ЄС і почалися дискусії про те, як підтримати країну в досягненні сталого післявоєнного відновлення, природоорієнтовані рішення набули додаткової актуальності, оскільки вони можуть допомогти досягти багатьох цілей – від збереження біорізноманіття до кліматичних цілей та сталого розвитку України.
24 листопада 2022 року в м. Брюссель (Бельгія) пройшла зустріч представників Єврокомісії та Уряду України, громадських організацій та експертів, під час якої обговорено використання потенціалу природоорієнтованих рішень для сталого післявоєнного відновлення та необхідність вдосконалення екологічного законодавства України. Захід проходив у гібридному форматі, що надало змогу об’єднати 75 учасників з різних країн.
Під час зустрічі представники WWF-Україна висвітлили основні результати проєкту INSURE. Зокрема, наголошено, що не зважаючи на складність роботи в умовах, спочатку, пандемії Covid-19, а з кінця лютого 2022 року агресії росії проти України, команда проєкту:
- організувала національний полілог, результатом якого стала візія “кліматично-розумного” розвитку України та візії розвитку аграрного, лісового і водного секторів;
- залучила широке коло експертів та зацікавлених сторін і представників центральних органів виконавчої влади, які в рамках секторальних семінарів і робочих груп випрацювали політичні рекомендації щодо впровадження приодоорієнтованих рішень у порядок денний реформ;
- створила першу україномовну Платформу природоорієнтованих рішень – вебсайт, який є джерелом корисної інформації, методології та прикладів рішень для тих, хто створює стратегічні плани та впроваджує природоорієнтовані рішення на практиці;
- започаткувала молодіжну лідерська програма та навчальний курс, які спрямовані надихнути та залучити і озброїти молодь знаннями, практичними прикладами та схемами для подальших дій;
- реалізувала програму малих грантів, що сприяло поширенню знань та об’єднання громадських організацій і органів місцевої влади, для включення природоорієнтованих рішень у стратегічні плани розвитку та плани відновлення місцевих громад.
Представники Єврокомісії, українські зацікавлені сторони поділитися своїм баченням просування природоорієнтованих рішень. Під час зустрічі були презентовані аспекти формування та впровадження політики стосовно використання природоорієнтованих рішень та підходів з екосистемної адаптації у відповідних секторах економіки Європейського Союзу, відповідні наукові напрацювання та політичні рекомендації релевантні для України. Також були розглянуті актуальні рішення прийняті Конференціями сторін Кліматичної конвенції та Рамсарської конвенції стосовно природоорієнтованих рішень.
Молодь, учасники лідерської програми, задавали питання учасникам панельної дискусії. Основні коментарі спікерів:
Жиль ДУАНЬОН, керівник напрямку Біорізноманіття та природоорієнтовані рішеннь Генерального директорату з досліджень та інновацій (Європейська комісія). В своїй промові він зазначив, що природоорієнтовні рішення є основним інструментом в наш час для вирішення великих криз, з якими ми стикаємось в 21 сторіччі: зміна клімату, стан природи та забруднення, тому дуже важливим є те, що WWF-Україна працює над збереженням та відновленням основних секторів (вода, ліс, арго).
Пітер ЛОФЛЕР, Співробітник з питань кліматичної політики Генерального директорату із питань клімату (Європейська комісія), високо оцінює роботу проекту INSURE. Він прокоментував, що багато в чому результати проєкту співпадають з напрямами роботи Європейської Комісії. Під час пошуку рішень необхідні систематичні зусилля для захисту ландшафту, відновлення природи, поглиначів вуглецю, адаптації клімату та біорізноманіття. Підхід WWF-України також корелюється з результатами останніх дискусій на конференції у Празі про адаптацію до зміни клімату, де було створено декларацію про стійкі до зміни клімату ландшафти.
Карін ЗАУНБЕРГЕР, керівник з міжнародних відносин Генерального директорату з довкілля (Європейська Комісія), відмітила, що світ перебуває в кліматичній кризі через зниження біорізноманіття, тому стійке відновлення України має стати пріоритетом. Європейська Комісія має великий досвід у впровадженні природоорієнтованих рішень, тому може поділитися підходами у трансформації до дружнього до природи відновлення.
Команда проєкту INSURE в WWF-Україна презентувала політичні рекомендації стосовно впровадження приодоорієнтованих рішень в порядок денний реформ в Україні, які закликають:
- запровадити в екологічній політиці України поняття “природоорієнтовані рішення” та визначити концептуальні засади їх впровадження з урахуванням визначення, схваленого на 5-й сесії Асамблеї ООН з навколишнього середовища (UNEA);
- розробити та внести зміни до національного законодавства (на рівні кодексів, законів та підзаконних актів) для забезпечення впровадження та реалізації природоорієнтованих рішень у всіх секторах економіки України з метою раціонального використання, охорони та відтворення довкілля, виконання природоохоронних вимог та досягнення Цілей сталого розвитку;
- розробити фінансово-кредитні механізми для стимулювання впровадження та поширення природоорієнтованих рішень на практиці, та інші інструменти, спрямовані на залучення інвестицій та забезпечення державної підтримки;
- розробити пакет законодавчих змін щодо запровадження карбонових сертифікатів, які б дозволяли сільгоспвиробникам та лісомисливським підприємствам отримувати кошти за рахунок застосування практик, спрямованих на управління та накопичення вуглецю;
- включити у відповідні стратегічні, програмні та планові документи національного, регіонального та місцевого рівнів положення стосовно необхідності впровадження природоорієнтованих рішень (як на концептуальному рівні, так і з зазначенням конкретних видів природоорієнтованих рішень);
- розробити стандарти, методичні рекомендації, інструкції, наукові настанови тощо для впровадження природоорієнтованих рішень у різних секторах економіки з урахуванням успішних практик та вимог національного й міжнародного природоохоронного законодавства;
- забезпечити здійснення моніторингу за станом довкілля та його складовими, а також за станом біорізноманіття, облік викидів парникових газів та поглинання вуглецю, оцінку екосистемних послуг як обов’язкову передумову для прийняття відповідних політичних і управлінських рішень та оцінки їх ефективності, у тому числі стосовно впровадження природоорієнтованих рішень та виконання природоохоронних заходів;
- за допомогою різних інструментів, підтримати здійснення наукових досліджень та забезпечити їх розвиток, а також впровадження міжнародних програм та проєктів стосовно природоорієнтованих рішень у різних кліматично-географічних зонах і ландшафтах України та секторах економіки;
- забезпечити та здійснювати підвищення рівня професійних знань та загальної обізнаності щодо можливостей екосистемної адаптації до зміни клімату та впровадження природоорієнтованих рішень;
- сприяти створенню та підтримці діяльності існуючих громадських та професійних об’єднань у фокусі діяльності яких впровадження природоорієнтованих рішень.
Під час панельної дискусії про перспективи інтеграції результатів проєкту в процес формування української політики своїми думками та планами поділилися Панелісти:
Ігор ГОПЧАК, заступник Голови Держводагентства, підкреслив, що війна росії проти України не має стати бар’єром для подальшої інтеграція водної політики до вимог директив ЄС в контексті статусу країни-кандидата на членство в ЄС та запевнив, що Україна докладає всіх зусиль для розробки басейнових планів управління відповідно до вимог ЄС, що створює перспективи включення природоорієнтованих рішень до зазначених планів.
Ольга ГАВЛЮК, директор департаменту землеустрою, використання та охорони земель, Держгеокадастр, відмітила, що земля є основним багатством України, для збереження якого необхідні консолідовані зусилля держави та землекористувачів. “Наразі Держгеокадастр працює над створення широкого доступу до даних щодо стану земель, у тому числі тих, які є деградовані чи забруднені внаслідок господарської діяльності чи військової агресії росії. Це сприятиме відповідному обґрунтуванню проведення заходів з консервації, її терміну та вартості, і дозволить обрати потрібне природоорієнтоване рішення для відновлення земель на певній ділянці”.
Марія Шпанчик, підводячи підсумки зустріч відмітила високий інтерес до результатів проєкту та їх важливість для майбутнього. “Три сектори – агро, ліс і вода взаємопов’язані і залежать від природи. Впровадження природоорієнтованих рішень у цих секторах сприятиме міжсекторальній взаємодії та покращенню стану земельних і водних, і лісових ресурсів важливих для України, як аграрної країни. Сьогоднішній обмін думками ще раз засвідчив важливість відкритого обміну думками для поширення знань і активізації співпраці. Проте продовольча і водна безпека також потребують миру. Лише за умов миру ми зможемо успішно поширювати знання, планувати впровадження найкращих рішень і відновлювати нашу країну. Щиро бажаю всім нам миру, та перейти від дискусій по практичний дій, зокрема з втілення в життя природоорієнтованих рішень.”
Всі учасники мали змогу поділитися своїм досвідом та долучитися до обговоренні можливостей та пріоритизації найбільш релевантних подальших кроків для підтримки впровадження природоорієнтованих рішень в політичні рішення та практику в контексті наближення до ЄС та післявоєнного відновлення і адаптації до зміни клімату.
Подія стала частиною процесу визначення перспектив впровадження природоорієнтованих рішень для відновлення після війни та підходів з екосистемної адаптації до зміни клімату України у відповідних політичних документах в контексті євроінтеграційних процесів.
