Між водними ресурсами, енергетикою та продовольчою безпекою та харчуванням існують тісні зв’язки, які необхідні для забезпечення здоров’я й благополуччя людей. І саме водні ресурси у цих зв’язках мають вирішальне значення для сталого розвитку держави, розвитку людських ресурсів та подолання бідності.
Згідно з класифікацією Організації об’єднаних націй (далі – ООН) мінімальний рівень водозабезпеченості складає 1,7 тис. м3 на рік на одну людину.
За класифікацією ООН, за запасами води, які формуються на території країни і доступні для використання, Україна є однією з найменш забезпечених країн Європи.
В Україні цей показник складає близько 1,2 тис. м3. Він залежить від водності року та загальної чисельності населення.
На жаль, при формуванні водної політики в нашій країні впродовж останніх десятиліть воду не розглядали як основу життєзабезпечення природних екосистем і людини, не враховували і не прогнозували екологічний стан водних систем та їхній вплив на стан біорізноманіття.
Традиційно воду розглядали і використовували лише як господарський ресурс для промислового і сільськогосподарського виробництва, отримання електроенергії, а також для розбавлення стічних вод, що зрештою переросло в національну проблему – вичерпання природно-екологічного потенціалу водних ресурсів.
Зазначена ситуація загострюється наслідками зміни клімату, який суттєво впливає на сезонний розподіл водних ресурсів та призводить до затяжних посушливих періодів.
- є ключовими для адаптації до зміни клімату
- є запорукою подолання суспільних викликів
- відіграють важливу роль у стратегіях пом'якшення наслідків змін клімату
- відіграють важливу роль у зменшені викидів парникових газів та зв'язуванні вуглецю
- відіграють важливу роль у виробництві відновлюваної енергії
- важливі для забезпечення надійного доступу до питної води, санітарії та гігієни
- це новий для українського суспільства підхід, який сприяє вирішенню соціально-економічних потреб суспільства з одночасним урахуванням екологічної складової
- вода стихія: від непередбачуваних злив до екстремальних повеней та посух вода широко визнана в авангарді багатьох кліматичних лих
Управління наявними факторами впливу на водне середовище має ключове значення для підвищення кліматичної стійкості. Відновлення сполучення між річищами та їх заплавами, що необхідно для ефективного управління ризиками повеней та посух, є одним з пріоритетних питань у сфері адаптації до майбутніх кліматичних умов. Висадка дерев у прибережній зоні може забезпечити тінь і допомогти регулювати температуру води, тоді як масштабніші заходи на рівні водозбору можуть покращити структуру ґрунту та збільшити акумуляцію в ньому вуглецю, сповільнити зниження рівня підземних вод та регулювати надходження поживних речовин. У випадку штучного річища, відновлення первинного та більш глибокого руслового потоку може сприяти насиченню киснем та зниженню температури, тим самим сприяючи стійкості екосистем.
Природоорієнтовані підходи надають переваги для навколишнього природного середовища, економіки та суспільства, особливо на місцевому та регіональному рівнях, оскільки зберігають необхідні та критичні екосистемні послуги водночас зменшення впливу передбачуваних негативних наслідків зміни.
Природоорієнтовані практики управління водними ресурсами (наприклад, відновлення меандрування річок, демонтаж гідротехнічних споруд, будівництво біоінженерних споруд)
Практики зі збереження та відновлення водних ресурсів (відновлення джерел та витоків річок, захист та відновлення прибережних захисних смуг тощо)
Практики, які сприяють зменшенню викидів парникових газів та поглинанню вуглецю (наприклад, заводнення торфовищ, відновлення заплав річок)
Збереження біорізноманіття (створення міських екокоридорів та водно-болотних угідь)
Який вигляд матиме збалансований водний сектор в Україні майбутнього 2100 з урахуванням адаптації до зміни клімату?
Дізнайся більше у візії створеній учасниками загальнонаціонального полілогу “Місце природи в адаптації України до зміни клімату”.
Короткий перелік актуальних для України сільськогосподарських природоорієнтованих рішень.