Збереження та збільшення органічного вуглецю в ґрунті

Матеріал підготували експерти WWF

Обрані фільтри:

Сектор Агро
Проблема для вирішення Пом'якшення та адаптація до зміни клімату Продовольча безпека та стан ґрунтів Соціоекономічний (сталий) розвиток
Тип екосистеми Агро Лісостеп Степ
Тип рішення Відновлення Збереження Стале управління Створення
Місце впровадження Сільськогоспордарська ділянка
Приклади втілених рішень Світ Україна
Дозвільні процедури для впровадження Не потрібні

Практики для створення позитивного балансу між надходженнями і втратами вуглецю з ґрунту.

Рішення є частиною вуглецевого фермерства до якого також відносять практики з управління поживними речовинами на полях та пасовищах , агролісівництво та палюдикультура і стале управління торфовищами.

Carbon farming. The study “Making agriculture fit for 2030”

Проблеми, які вирішуємо

Сільськогосподарські землі можуть поглинати великі обсяги вуглецю, однак наразі вони є одним із головних джерел викидів парникових газів. Століття інтенсивного ведення с/г в Україні призвело до втрати гумусу та інтенсивних процесів ерозії земель. До сільськогосподарських 50% ґрунтів країни піддані ерозії, тобто ці ґрунти втратили від 10 до 70% запасів органічного вуглецю. Це загрожує здатності ґрунтів виконувати його функції від яких ми всі залежимо: ріст рослин, утримання та очищення води, регуляція клімату, циркуляція речовин та утримання життя. Однак, за певних наших зусиль, ці деградовані ґрунти можуть знову стати «резервуарами» для секвестрації органічного вуглецю з атмосфери та допомогти нам вирішити проблеми пов’язані зі зміною клімату.

Переваги

Зниження викидів СО2 від сільськогосподарської діяльності
Збільшення вмісту органічного вуглецю в ґрунті веде до покращення родючості, а отже сприяє продовольчій безпеці та приносить економічні вигоди
Покращення здатності ґрунту утримувати вологу, а отже підвищувати стійкість до посух
Покращення структури ґрунту – зменшення ущільнення та ерозії ґрунту
Опосередковано: зростання родючості веде до зменшення необхідності використання добрив, що сприяє покращенню стану водойм (менше агрохімікатів вимиваються через ґрунтові води та поверхневий стік)

Потенційні ризики та застереження

Складність підрахунку вмісту органічного вуглецю в ґрунті на ранніх етапах може утруднити демонстрацію позитивних результатів
Нестабільність органічного вуглецю у грунті, який може як накопичуватися, так і вивільнятися і тому сумнів у ефективності такого накопичення в довгостроковій перспективі
Складність ринку карбонових кредитів, який знаходиться в процесі розвитку
- https://www.iatp.org/documents/lessons-eus-carbon-farming-plans?utm_source=IATP+Full+List&utm_campaign=948cad4a4d-MARCH_NEWS_18_COPY_01&utm_medium=email&utm_term=0_3f024f9ff8-948cad4a4d-

Опис природоорієнтованого рішення. Методологія та практики.

Вуглецеве фермерство – збереження та збільшення органічного вуглецю в грунті.

У сільськогосподарських ландшафтах основним джерелом надходження вуглецю є уловлення СО2 рослинами з атмосфери у процесі фотосинтезу та внесення органічних добрив. Основні шляхи втрат – це дихання рослин, дихання ґрунту, винос вуглецю із врожаєм та ґрунтом в результаті ерозійних процесів. Найбільший потенціал мають глинисті грунти та грунти з низьким поточним вмістом гумусу.

Що можна зробити, щоб зменшити втрати вуглецю в ґрунті?

Зменшити до допустимого рівня ерозійні втрати ґрунту – планування земельної ділянки, наприклад, контурно-меліоративне землеробство, утримання і висадка лісосмуг, збереження та збільшення площі пасовищ та луків (можливо в рамках схеми ротації).
Залишати в ґрунті максимально можливу кількість решток сільськогосподарських рослин після збирання врожаю (компостування, «зелені добрива», покривні культури).
Створювати максимально сприятливі умови для підтримання ґрунту у «природному» стані для зменшення/припинення прискореної мінералізації ґрунту. Остання відбувається за рахунок зміни температурного, повітряного та водного режимів ґрунту (ощадливий обробіток грунту, безорні та точні методи обробітку грунту)
Оптимальне використання СО2, що утворився в результаті “дихання” грунту, рослинами. Як це можна зробити? а) знизити швидкість перемішування СО2 у атмосфері (напр. лісосмуги); б) підтримувати систему “грунт-рослина” у гарному стані; в) проводити мульчування (менше випаровування, менше вертикального переміщення повітря, кращі умови для грунтових мікроорганізмів і рослин); г) ефективно використрвувати міжряддя (напр. залуження), щоб знову ж таки поглинати СО2 при поверхні.

Як можна порахувати кількість секвестрованого вуглецю та монетизувати її?

На разі немає державного механізму такої оцінки. Однак вже сьогодні існують спеціальні електронні сервіси, наприклад, multi-sided platform Agreena Carbon (https://agreena.com/carbon/), що дозволяють так званим “карбоновим фермерам” отримувати карбонові сертифікати на секвестрований вуглець. Agreena успішно працює в аграрному секторі ЄС і вже має успішний досвід співробітництва з декількома крупними агровиробниками України. Отримані сертифікати вже зараз можуть продаватися агровиробниками України на міжнародному добровільному ринку карбонових сертифікатів.

Вплив ПОР

Зміну клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)

Головною вигодою від вуглецевого фермерства є зменшення викидів парникових газів під час виробництва та вилучення вуглецю за рахунок його накопичення в грунті. За початковими оцінками орні ґрунти України потенційно спроможні поглинути 757,7 млн т., або ж 2,78 млрд т CO2eq вуглецю (Achasova, 2022), що в 7,8 рази вище ніж прогнозовані щорічні викиди для всієї економіки України згідно НВВ2 до 2050 року. Також збереження вуглецю в грунті вигідне для адаптації – покращення структури грунту і здатності утримувати вологу.

Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення – можливе покращення)

Потенційно може мати непрямі вигоди для біорізноманіття, грунтову флору і фауну (збільшення родючості і краще управління поживними речовинами → менше використання добрив → зменшення надходження азоту та фосфору до водних екосистем → покращення екологічного стану водойм)

Соціо-економічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)

Витрати на запровадження вуглецевого фермерства залежать від багатьох факторів – специфічних заходів, місцевого контексту, юридично-фінансових механізмів. Для фермера вони включають: витрати на навчання, кошти на закупівлю технологій, матеріалу тощо, витрати на підтримку заходів (час, додаткове обладнання тощо), витрати на вимірювання, звітування та верифікацію (ці витрати можуть поділятися з адміністративним управлінням). Ініціатива CarbonFarmingScheme (2021) оцінюють загальні кошти від 20 (заліснення) до 84 (відновлення торфовищ) євро на тонну СО2екв. https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2021/695482/IPOL_STU(2021)695482_EN.pdf

Рекомендації ЄС

Вуглецеве фермерство згадується в стратегії від «Ферми до виделки», яка передбачає запуск Європейської ініціативи з вуглецевого фермерства. Як зазначено в Circular Economy Action Plan (CEAP) ЄК створить регуляторний механізм для сертифікації на основі прозорого обрахунку для моніторингу та перевірки кількості вилученого з атмосфери вуглецю. В Стратегії також згадується можливість фінансування вуглецевого фермерства через механізм «екосхем».

Корисні посилання:

РЕКОМЕНДОВАНЕ / ПОДІБНІ ПРОЄКТИ

Ресурсозберігаюче землеробство

Система землеробства на основі підтримки постійного ґрунтового покриву, мінімального порушення ґрунту та диверсифікації видів рослин

Покривні культури та сидерати (зелені добрива)

Рослини, які висаджуються на полях, під час або поза вегетаційним сезоном з головною метою покращення чи підтримки екосистемних функцій

Адаптація сільського господарства за допомогою агролісівництва

Система алейного землеробства використовується для більш ефективного та стабільного с/г виробництва, яке краще справляється зі змінами в навколишніх умовах (посухи, зростання температури).