НАПИСАТИ ПРО ВАШ ПРОЄКТ ПІДПИСАТИСЬ НА РОЗСИЛКУ


    www.wwf.ua
    Будуймо стале та гармонійне майбутнє з природою разом!

    Створення, утримання і збереження полезахисних лісових смуг

    Матеріал підготували експерти WWF
    Обрані фільтри:

    Завдяки смугам дерев та кущів між полями, не відбувається водна та вітрова ерозія ґрунту, волога в ґрунті зберігається, підвищується врожайність, зменшується забруднення ґрунтових вод  добривами. При цьому створюється затінок для людей та тварин під час спеки; забезпечується місце для існування птахів, комах, кажанів, ссавців тощо.

    В 19-20 століттях в Україні відбувалося активне освоєння степів. На цих територіях інтенсивно розвивалося сільське господарство. В результаті такої діяльності до 40% ґрунтів України зараз знаходяться на різних стадіях деградації. Як наслідок з’являється загроза для майбутньої продовольчої безпеки в Україні та світі в цілому.

    Пилові бурі та втрата родючості ґрунту – це результат поєднання «традиційних» методів ведення сільського господарства та кліматичних явищ.

    Через зміну клімату та аномальні хвилі тепла посилюється дефіцит вологи, знижується  продуктивність сільськогосподарських культур; здоров’я працівників в полі опиняється під загрозою. 

    Здорові та різноманітні агроекосистеми – це основа для сталого вирощування врожаїв. Але це різноманіття втрачається коли люди нераціонально використовують пестициди та знищують природні елементи в агроекосистемах.

    Розв’язати ці проблеми в Україні можна, якщо зберігати, створювати та підтримувати полезахисні лісосмуги.

    • Пом’якшення катастрофічних погодних явищ, зниження швидкості вітру, запобігання утворенню пилових бур
    • Запобігання ерозії ґрунтів та деградації ґрунтового покриву
    • Створюється сприятливий мікроклімат: температура знижується на 3-5 градусів, підвищується атмосферна та ґрунтова вологість, зменшується транспірація та випаровування
      • На захищених полях урожайність зростає на 5-40%, а отже збільшуються і прибутки
      • Деревні рослини зберігають вуглець; активніше відбувається накопичення органічного вуглецю в ґрунті (SOC)
      • Полезахисні смуги є екологічними коридорами, в яких існують дикі види флори та фауни. Тому тут зберігається біорізноманіття. Також на полях відбувається природний контроль за шкідниками – бо полезахисні  смуги слугують оселищами для птахів
      • Ґрунти та ґрунтові води менше забруднюються; у стічних водах стає менше азоту, фосфору та інших агрохімікатів
      • Створюється затінок для працівників на полі 
      • Ландшафт стає естетичнішим, з’являється зона для відпочинку
      • Якщо створити смугу зі стійких до дії вогню дерев і кущів, це допомагає перешкодити поширенню пожеж
      • Лісистість країни збільшується
      • Компанії можуть отримати різні ресурси: пиломатеріали, паливну деревину, біомасу або недеревні продукти (гриби, фрукти, горіхи, корок, мед)

    Щоб впровадити природоорієнтоване рішення на місці, фінансові розрахунки мають включати вартість:

    1. Інвентаризації землі під полезахисними лісосмугами.
    2. Виготовлення проєктної документації для набуття права власності на землю під полезахисними лісосмугами.
    3. Проєкту лісовпорядкування наявних полезахисних лісосмуг; це допоможе визначити, які заходи треба провести для їх утримання.
    4. Реконструкції полезахисних лісосмуг відповідно до проєкту лісовпорядкування.
    5. Проєкту створення нових полезахисних лісосмуг відповідно до науково обґрунтованих нормативів.
    6. Створення полезахисних лісосмуг (підготовка ґрунту, закупівля рослин, посадка рослин, здійснення агротехнічних доглядів, полив).

    Більш детально про це читайте в довіднику “Практичне керівництво для впровадження моделей ефективного управління полезахисними лісовими смугами”.

    • Якщо лінійні захисні насадження досягають граничного біологічного віку, у них потрібно проводити догляди (рубки) та/або замінювати протягом найближчого десятиліття
    • Існування та створення нових полезахисних лісонасаджень під загрозою через зміну клімату, процеси деградації та опустелювання земель
      • Створення полезахисних смуг, їх утримання, лісомеліоративне впорядкування та роботи з інвентаризації земель, зайнятих лісосмугами – це трудомістке та дороге заняття 

    Полезахисні лісові смуги створюють на межі між полями. Якщо поле дуже велике – то посередині нього.

    Між повздовжніми (основними) полезахисними лісовими смугами має бути така відстань:

    • на вилугуваних типових і опідзолених чорноземах – до 600 м;
    • на звичайних чорноземах – до 500 м;
    • на південних чорноземах – до 400 м;
    • на темно-каштанових і каштанових ґрунтах – до 350 м;
    • на ґрунтах, які піддаються суттєвому впливу вітровій ерозії – до 300 м;
    • на піщаних ґрунтах у лісостепових районах – до 400 м, у степових – до 300 м, у напівпустельних – до 150 м.

    Між поперечними (допоміжними) смугами на суглинкових ґрунтах відстань має бути до 2000 м, на супіщаних – до 1000 м.

    Якщо ухил місцевості становить понад 2 градуси, лісосмуги розташовують довгою стороною впоперек схилу. 

    На схилах до 4 градусів між повздовжніми смугами має бути така відстань:

    • на сірих лісових ґрунтах і опідзолених чорноземах Лісостепу – до 350 м;
    • на вилугуваних, звичайних і південних чорноземах – до 400 м;
    • на каштанових ґрунтах – до 300 м.

    На всіх схилах понад 4 градуси незалежно від типу ґрунтів відстань між лісосмугами зменшують до 200 м.

    Законний алгоритм створення або реконструкції лісосмуг виглядає так:

    1. Отримати право власності на земельну ділянку.
    2. Замовити проєкт створення/реконструкції полезахисної лісосмуги.
    3. Створити/реконструювати полезахисну лісосмугу.

    Зміну клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)

    Дерева на полях накопичують вуглець. Тому полезахисні лісосмуги сприяють пом’якшенню зміни клімату.

    Лісосмуги також є хорошим рішенням для адаптації: завдяки їм вплив екстремальних погодних явищ (посухи, хвилі тепла, зливи) на врожайність зменшується. При цьому створюється сприятливий мікроклімат, що послаблює негативні наслідки від зростання температури повітря. 

    Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)

    Полезахисні лісосмуги роблять агроекосистеми більш різноманітними та стійкими, слугують середовищем існування для багатьох диких видів флори та фауни. Також полезахисні лісосмуги є екологічними коридорами, що зв’язують фрагментовані лісові масиви.

    Соціоекономічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)

    За попередньою еколого-економічною оцінкою, екосистемні послуги полезахисних лісосмуг в Україні оцінюють в 39,8 млрд грн на рік. Лише 0,3% цієї суми складають екосистемні послуги забезпечення, 99,7% – екосистемні послуги з регулювання та підтримки. 

    Матеріальні ресурси лісосмуг оцінюють в 117,3 млн грн на рік. При цьому, внаслідок існування лісосмуг вартість сільськогосподарської продукції зростає на 17,3 млрд грн на рік. 

    Якщо під час створення лісосмуг впроваджувати сучасні економічно-рентабельні практики, то вартість матеріальних ресурсів потенційно можна збільшити на 60-70%.  

    Соціально-економічна цінність полезахисних лісових смуг, які знаходяться навколо та/або вздовж сільськогосподарських угідь, полягає в тому, що вони підвищують продуктивність та врожайності на цих землях. Такого ефекту вдається досягнути завдяки зменшенню або навіть запобіганню ерозії ґрунту. Окрім цього, через збільшення біорізноманіття комах, запилення відбувається активніше; Також  відбувається очищення поверхневого стоку зі сільськогосподарських полів.

    Вже протягом перших десяти-п’ятнадцяти років загальна економічна цінність усіх цих екосистемних послуг і прибутків може сягати понад 80-100 тис. грн./га. Тобто, прибуток переважає витрати на створення та підтримку такого ПОР приблизно на 10 тис. грн./га. Економічна ефективність лісових смуг з часом лише зростає.

    Все це вказує на високу ефективність лісових смуг, особливо якщо ними управляють, вони добре збережені та якщо приймати до уваги соціально-економічні вигоди, які пропонує це природоорієнтоване рішення. 

    Разом з тим, цей висновок із орієнтовного аналізу витрат і вигод лісових смуг не враховує низку їхніх додаткових переваг і послуг – бо їх важко оцінити економічно, але вони підвищать економічну ефективність і цінність заходу.

    Щоб створити полезахисні лісосмуги та доглядати за ними, потрібно, щоб дії  власників земель, органів місцевого самоврядування, фермерів та лісівників були узгодженими між собою. 

    Земельні ділянки під лісосмугами можуть належати до земель сільськогосподарського або лісогосподарського призначення. Про це говорять Земельний та Лісовий кодекси.

    Щоб створити полезахисні смуги, потрібно розробити і проєкт землеустрою про впровадження агролісотехнічної меліорації. Це питання врегульовано в законодавстві про землеустрій.  

    Доглядаючи за лісосмугами, потрібно застосовувати лісівничі підходи згідно “Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення”.

    Європейський Союз визнає агролісівничі підходи, і лісосмуги зокрема, важливими природоорієнтованими рішеннями. Вони фінансуються із бюджету ЄС та окремих країн.

    Фермерів в ЄС заохочують розробляти проєкти розвитку сільськогосподарських підприємств із застосуванням агролісівництва. Зокрема, це питання врегульовано в таких стратегічних документах ЄС як Зелена угода та Стратегія біорізноманіття, а також в спеціалізованих Регламентах та в Директиві з підтримки сільгоспвиробників.

    facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon
    РЕКОМЕНДОВАНЕ / ПОДІБНІ ПРОЄКТИ
    Ресурсозберігаюче землеробство
    Система землеробства на основі підтримки постійного ґрунтового покриву, мінімального порушення ґрунту та диверсифікації видів рослин
    Покривні культури та сидерати (зелені добрива)
    Рослини, які висаджуються на полях, під час або поза вегетаційним сезоном з головною метою покращення чи підтримки екосистемних функцій
    Адаптація сільського господарства за допомогою агролісівництва
    Система алейного землеробства використовується для більш ефективного та стабільного с/г виробництва, яке краще справляється зі змінами в навколишніх умовах (посухи, зростання температури).