Покривні культури – це рослини, які висаджують на полях, щоб покращити чи підтримати екосистемні функції.
Покривні культури та сидерати (зелені добрива)
- Сектор Агро
- Проблема для вирішення Збереження довкілля та біорізноманіття Пом'якшення та адаптація до зміни клімату Продовольча безпека та стан ґрунтів
- Тип екосистеми Агро
- Тип рішення Стале управління
- Місце впровадження Сільськогоспордарська ділянка
- Приклади втілених рішень Світ Україна
Незбалансовані практики в сільському господарстві, (відсутність або неправильне планування сівозміни, відсутність покриву на ґрунті тощо) призводять до низки негативних наслідків. Серед них – водна та вітрова ерозія, втрата гумусу, емісія парникових газів, зниження кількості запилювачів, зростання температури та екстремальних погодних явищ. Все це в комплексі робить сільське виробництво більш вразливим.
- Врожайність зростає, бо органічні речовини повертаються у ґрунт; поживні речовини утримуються (або додаються – якщо це бобові). Дослідження 2019 року показує, що на фермах де використовуються покривні культури, врожайність сої зросла на 5%, кукурудзи – на 2%, пшениці – на 2,5%.
- Грунт краще вбирає сильні опади та утримує вологу. Тому не утворюється “кірка” на поверхні, покращується інфільтрація. Внаслідок цього покращується стійкість до наслідків зміни клімату: посух, високої температури, сильних злив, затоплення.
- В ґрунті збільшується кількість органічних речовин. Це допомагає запобігати ерозії та зменшується потреба в добривах.
- Покривні культури поглинають надлишки мінеральних добрив, ґрунт менше змивається. В результаті покращується якість води в навколишніх водоймах.
- Покривні культури – це конкуренти бур’янів. Тому зменшується потреба в гербіцидах і порушується цикл розвитку шкідників. І заражень стає менше.
- Збільшується біорізноманіття.
- Ландшафти стають більш естетичними.
- З’являються додаткові працезатрати на косіння та купівлю посадкового матеріалу
- Покривні культури можуть стати «мостом» для поширення шкідників та хвороб
- Покривні культури іноді потрібно удобрювати добривами
- Покривні культури складно поєднувати з оранкою
- Є неоднозначні дані про вплив на врожайність основних культур. Це залежить від типу покривної культури/сидерату та типу основної культури
Інтегрувати покривні культури у вирощування основних культур можна по-різному. Спосіб інтеграції залежить від основних культур, кліматичних умов, характеристик ґрунту. Але це зручно: можна підібрати таку схему, яка підійде саме вам.
Сидерати (або зелені добрива) підбирають під основну культуру та умови ґрунту. Різниця між покривними культурами та сидератами полягає в тому, що сидерати скошують і закладають у ґрунт для збагачення ґрунту і підґрунтя. Злакові сидерати висаджують, якщо треба збільшити кількість калію в ґрунті, пригнітити бур’яни, розпушити землю. Капустяні сидерати використовують, щоб збагатити ґрунт фосфором і сульфуром. Бобові є природним замінником селітри та служать для збагачення ґрунту азотом.
Сидерати можна сіяти протягом усього сезону: до посадки основної культури, після її збирання або на ділянці, яка в поточному році не використовується. Сидерати висаджують навесні та влітку. Потім їх періодично косять, залишаючи бадилля на ділянці. Восени сіють гірчицю і жито – їх можна заорати в ґрунт або зрізати та залишити на ділянці, укривши мульчею. Поступово рослинні залишки перетворюються на компост, виділяючи в ґрунт велику кількість легко доступного азоту. А коріння, що залишилося в землі, під впливом дощових черв’яків і мікроорганізмів розкладається, і стає гумусом.
Також покривні культури можна використовувати як корм для худоби.
Застереження:
- Близько 80% корисної дії озимих сидератів втрачається, якщо їх переорати з землею
- Основна культура та сидерати не повинні належати до однієї родини
- Не варто вирощувати на ділянці один і той же сидерат рік за роком.
- Скошувати сидерати потрібно тоді, коли стебло ще не одерев’яніло. Бо в іншому випадку стебло буде довго перегнивати в землі – і може стати джерелом вірусних і грибкових захворювань
- Сидерати краще сіяти розсипом, а не рядами.
Зміну клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)
Грунт стає здоровішим, зменшується ерозія. Тому сільське господарство стає стійкішим до зміни клімату. Зміни клімату пом’якшуються і тому, що в ґрунті поступово накопичується вуглець, зменшуються викиди від виробництва добрив, змінюється альбедо.
Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)
На фермі збільшується асоційоване біорізноманіття (комахи, бджоли, птахи, інші дикі тварини).
Соціоекономічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)
Це фінансово вигідно, бо врожаї зростають, і потрібно менше використовувати азотні добрива; з’являються потенційні вигоди для бджільників. Разом з тим, є і додаткові операційні витрати.
Процес внесення сидератів та покривних культур відносять до сфери охорони земель. Він прописаний у фітосанітарному законодавстві, де зазначені питання екологічної безпеки та безпеки охорони довкілля.
В ЄС фермери отримують фінансову підтримку для висадки покривних культур/сидератів. Схеми підтримки: 1) шляхом «зелених прямих виплат» в рамках Спільної сільськогосподарської політики, 2) через «екосхеми» – в майбутній новій версії. За допомогою покривних культур/сидератів досягають однієї з цілей Стратегії «Від ферми до виделки» про двократне зменшення використання добрив.
У квітні 2022 року Європейська комісія прийняла рішення про вуглецеве фермерство. Мета цього рішення – заохотити практики, які сприяють стабільному поглинанню вуглецю з атмосфери і його збереженню в ґрунті чи рослині. Покривні культури/сидерати тут описують як «кліматично-дружні практики». ЄК відзначає, що потрібно фінансово підтримувати фермерів, які вирішили застосувати це рішення.
Регламент Комісії (ЄС) №2015/1391 про внесення змін до Регламенту (ЄС) №1200/2009 про імплементацію Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) №1166/2008 про обстеження структури фермерських господарств і обстеження методів сільськогосподарського виробництва щодо коефіцієнтів переведення в умовне поголів’я та означень характеристик.
Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 про фінансування та моніторинг спільної аграрної політики й управління нею, а також про скасування регламентів Ради (ЄЕС) № 352/78, (ЄС) №165/94, (ЄC) №2799/98, (ЄC) №814/2000, (ЄC) №1290/2005 та (ЄC) №485/2008 (OB L 347, 20.12.2013, с. 549).