Палудикультура – повторне використання відновлених (торфовищ) боліт для сільського чи лісового господарства

Палудикультура потенційно дозволяє забезпечити довготривале, стале використання торфовищ. І цей метод має ряд переваг:

• підтримання продуктивності торфовищ у постійно вологих, торфозберігаючих і частково торфоутворюючих умовах мінімізує викиди парникових газів;
• підтримка та відновлення екосистемних послуг: буферизація води, утримання поживних речовин, локальне охолодження клімату та забезпечення середовища існування для рідкісних видів;
• збір і використання біомаси для отримання доходу для громад. 

Повторне зволоження торфовищ – це дороговартісна процедура.

Палудикультура охоплює різні агро- або лісокультурні виробничі системи, що спрямовані на виробництво продукції рослинного або тваринного походження, забезпечення біоенергетичного та будівельного сектору (від збору врожаю болотної рослинності на напівприродних ділянках до створення постійних сільськогосподарських та лісових  культур). 

Палудикультура використовує надземну біомасу. А основна частина чистої первинної продукції –  підземна біомаса – залишається для утворення торфу. 

Наприклад, біоенергетика розвивалася шляхом використання біомаси болотних рослин, очерету та очеретянки.

Які особливості сталого використання торфовищ?

Стартова умова на ділянці – біля поверхні ґрунту як мінімум протягом року має бути стабільно високий рівень ґрунтових вод.

Якщо ця умова виконана – тут шляхом сукцесії можуть розвиватися вологі луки. При цьому, домінувати мають адаптовані види рослин – такі, як очерет і очеретянка канарська. На додачу можна вирощувати постійні культури – рогіз, очерет звичайний, сфагнові мохи або вільху чорну. 

Потім цю біомасу можна збирати та використовувати в різних цілях – як харчові продукти, корми, волокна або високоякісне рідке або газоподібне паливо. Також біомаса – це сировина для промислової біохімії та виробництва будівельних матеріалів. Її можна спалювати для отримання тепла або для видобутку і синтезу фармацевтичних і косметичних препаратів. 

Різні варіанти використання біомаси доводять, що палудикультура має великий потенціал в біоекономіці.

Метод палудикультури винайшли у Німеччині, в Університеті Грайфсвальда. Тут його досліджують і досі. Разом з тим, існують пілотні дослідницькі проєкти в Нідерландах та Великобританії. 

Приклади різноманітного використання палудикультури: 

• збір біомаси для прямого спалювання;
• низькоінтенсивний випас буйволів; 
• використання очерету звичайного як промислової сировини; 
• використання рогозу як корму для молочних корів або як ізоляційного матеріалу; 
• вирощування сфагнового моху для виробництва живильного середовища для садівничої промисловості.

Зміна клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)

Використовуючи палудикультуру, людство менше впливає на клімат. Бо підземна маса не використовується, і тому продовжує виконувати свої функції – накопичення та збереження вуглецю у вигляді торфу. А на додачу знижуються і ризики виникнення повеней.

Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)

Завдяки низько інтенсивному використанню торфовищ зберігаються місця існування рідкісних видів рослин і тварин. 

Для покращення біорізноманіття можна використовувати мозаїчний підхід – «незаймані» території перемежовуються з ділянками, що використовуються. 

втратили свої природні властивості через те, що осушувалися для видобутку торфу, чи використовувалися у сільському господарстві.

Щоб врегулювати це природоорієнтоване рішення, потрібно охопити широкий спектр законодавства: від земельного і водного до природоохоронного. Тоді можна буде уникнути конфліктів, які стосуються охорони довкілля та сталого розвитку територіальних громад. 

Земельний кодекс України відносить ділянки із торфом до водно-болотних угідь, які можуть бути природоохоронними територіями чи мати таку цінність у майбутньому. Через це деякі види господарської діяльності тут заборонені.

Але якщо люди вже використовували такі території, наприклад, для сільського господарства, то після природної рекультивації торф’яними ділянками дозволено користуватися повторно для господарських цілей – в тому числі методом палудикультури.

Щоб почати займатися палудикультурою, потрібно розробити проєкт землеустрою та отримати дозвіл на спецводокористування.

Подальший алгоритм дій буде залежати від двох факторів:

1) хто є власником або користувачем земельної ділянки;

2) яке цільове призначення земельної ділянки.

Палудикультура і повторне зволоження водно-болотних угідь та торфовищ згадуються в Новій сільськогосподарській політиці Європейського Союзу (CAP). Ці методи входять до списку сільськогосподарських практик, які можуть підтримуватися в рамках «екосхем».

Екосхеми – це новий інструмент, що допоможе досягнути цілей Зеленої угоди ЕС.

• List of potential AGRICULTURAL PRACTICES that ECO-SCHEMES could support