Безорне вирощування зернових культур
- Сектор Агро
- Проблема для вирішення Збереження довкілля та біорізноманіття Пом'якшення та адаптація до зміни клімату Продовольча безпека та стан ґрунтів Соціоекономічний (сталий) розвиток
- Тип екосистеми Агро
- Тип рішення Відновлення Збереження Стале управління Створення
- Місце впровадження Сільськогоспордарська ділянка
- Приклади втілених рішень Світ Україна
- Дозвільні процедури для впровадження Не потрібні
Завдяки безорному вирощуванню зернових культур потрібен мінімальний обробіток ґрунту. А отже зменшується потреба в операціях на полі та використанні паливно-мастильних матеріалів.
Завдяки цій технології стан ґрунту покращується, у ньому накопичується вуглець та волога. В результаті посіви стають більш стійкими до посух, і в ґрунт потрібно вносити менше добрив.
Безорне вирощування зменшує орні площі, знижує пересихання, водну та вітрову деградацію сільськогосподарських земель. Є й інші переваги: не виникають пилові бурі, зростає ґрунтове біорізноманіття, не відбуваються викиди вуглецю від оранки.
- Посіви стають більш стійкими до посух
- Потреби у зрошенні знижуються
- Зменшуються потреби у мінеральних добривах
- Знижуються операційні витрати
- Грунт стає родючішим, зростає врожайність
Цю технологію можна застосовувати у різних кліматичних зонах та на різних ґрунтах. Але у сильно зволожених ґрунтах рослинні залишки перегниватимуть, тому потрібні будуть засоби захисту рослин.
Також для прямого посіву зернових культур слід придбати спеціальну техніку.
Безорне вирощування (так звана No-Till – технологія) виключає механічні дії на ґрунті: прямий посів по стерні, рівномірне розподілення поживних залишків без попередньої обробки, переорювання ґрунту.
Основні принципи технології:
- мінімізація порушення ґрунту;
- максимізація покриття ґрунту рослинами та їхніми залишками;
- біоактивність ґрунту активізується завдяки сівозмінам, сидератам, управлінням хворобами та шкідниками.
Сівозмінам приділяється особлива роль в землеробстві за системою No-Тill. Бо саме завдяки сівозмінам знижується засміченість та захворюваність сільськогосподарських культур; також зникають проблеми з комахами-шкідниками; ґрунт стає родючішим, а потенційна рентабельність земель зростає.
Як перейти на безорне вирощування?
- Планування починайте заздалегідь. Слід враховувати такі фактори як:
- рівна поверхня поля,
- достатня родючість і рівень рН,
- адекватний дренаж,
- зміни в поводженні з бур’янами та поживними речовинами,
- ущільнення ґрунту,
- адаптація обладнання,
- рівномірний розподіл пожнивних решток,
- впровадження покривних культур.
- Виберіть найлегший шлях та правильну культуру (наприклад, соя не дуже вибаглива до умов ґрунту). Додайте покривну культуру, допоможе створити сприятливі умови ґрунту.
- Виберіть правильне насіння. Критерієм вибору має бути не тільки врожайність, а і якість посадкового матеріалу. Поговоріть з місцевими виробниками, які використовують нульовий обробіток ґрунту. Нехай вони поділяться своїм досвідом боротьби зі шкідниками за допомогою обробки насіння.
- Правильно налаштуйте сівалку. Кожна насінина повинна бути розміщена на однаковій глибині та рівній відстані одна від одної. Сівалка має бути вирівняна. Колеса глибиномірів повинні мати рівномірний тиск. Очищувачі рядків повинні переміщати залишки рослинності, а не ґрунт.
- Висаджувати зернові культури потрібно відповідно до наявних ґрунтових умов, а не календаря. Не саджайте в умах, коли дуже мокро. Дотримуйтесь рекомендацій виробника обладнання щодо швидкості руху.
- Звертайтеся за порадами та рекомендаціями до успішних ноу-тіллерів. Будьте готові вчитися та адаптуватися.
Прикладом використання безорного вирощування зернових культур є господарство агрохолдінгу АгроСоюз
Зміна клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)
Завдяки безорному вирощуванню ґрунти стають більш стійкими до посух і не пересихають, агроекосистеми стають більш зволоженими.
Оскільки у порівнянні із традиційними технологіями вирощування під час безорного вирощування рідше використовується сільськогосподарська техніка, то зменшуються і викиди парникових газів під час польових робіт. Це сприяє зв’язуванню та збереженню вуглецю в ґрунті.
Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)
Використовуючи це природоохоронне рішення, покращується стан та зволоженість ґрунтів, збільшується ґрунтове біорізноманіття. Разом з тим, зменшується вітрова та водна ерозія; водні екосистеми менше забруднюються через ведення сільськогосподарської діяльності.
Соціоекономічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)
Головні соціально-економічні вигоди від впровадження цього природоорієнтованого рішення – це зменшення собівартості продукції та екологічно безпечніше ведення сільськогосподарської діяльності. А саме:
- фермери економлять на паливно-мастильних матеріалах та мінеральних добривах,
- місцеві громади та робітники сільгоспкомпаній працюють у більшій безпеці, бо поруч менше зберігається і використовуються паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива,
- водна і вітрова ерозія зменшуються, мінеральні добрива використовуються менше, а отже вода і повітря не так сильно забруднюються,
- фермери отримують стабільні врожаї у посушливих умовах, знижується потреба у зрошені та конкуренції за водні ресурси.
Використовувати технологію безорного вирощування можна, користуючись загальними законодавчими вимогами до агровиробництва. Додаткового врегулювання цієї технології не існує.
Уряди країн Європейського Союзу зазвичай рекомендують використовувати безорне вирощування як одну із «екосхем» у сільському господарстві. В такому випадку фермери отримують субсидії у рамках загальної агрополітики ЄС.