Відновлення аграрного ландшафту після бомбардування

Перетворивши воронки на невеликі рукотворні лісові колки, чагарники та «копанки», особливо в ансамблі з лісосмугами, вже за кілька років вони дадуть агровиробнику або фермеру численні безплатні екосистемні послуги:

• Якщо поруч є лісосмуги, швидкість вітру знижується мінімум на 25%, і це сприяє запобіганню ерозії ґрунту
• Мікрокліматичні показники поля стабілізуються: вологість повітря підвищується на 5–20%, ґрунту – на 15–30 %, випаровування скорочуються на 20–25%.
• На полі стає менше шкідників. Причин цьому кілька: на місцях воронок поселяються сотні комахоїдних птахів – своєрідної «біологічої зброї» проти шкідників. При цьому збільшується кількість видів безхребетних, зокрема диких бджіл та інших видів-запилювачів, хижих жуків-турунів, павуків, мурах – всі вони також допомагають боротися зі шкідниками поля.
• Вміст гумусу зростає на 20–40%, а пористість ґрунту — до 9%; в результаті зростає родючість.
• У деревних рослинах зберігається у деревних рослинах, органічний вуглець накопичується у ґрунті. 
• Деревні насадження  абсорбують та зв’язують хімічні елементи у різних шарах ґрунту і сприяють очищенню ґрунтових вод. В результаті знижується рівень хімічного забруднення.
• Регіони стають більш рекреаційно привабливими.

• Якщо використовувати для відновлення інвазійні види, це може призвести до негативних наслідків 
• Не до кінця розмінована територія
• Доступні технології не дають оцінити стан ґрунту на присутність шкідливих та небезпечних речовин

Інструкція для впровадження цього природоорієнтованого рішення виглядає так:

1. Уповноважені військові фахівці обстежують воронки та прилеглі території, перевіряючи, чи є в них нерозірвані снаряди, а потім прибирають металолом.
2. Підберіть з місцевим біологом або лісівником дерева і кущі місцевих видів, які зможуть прижитися у воронці (терен, шипшина, глід, ліщина, дуб, клен, ясен, дика грушка). Рослини можна придбати у найближчому розсаднику або викопати поруч – на узліссі або у лісосмузі – де це не завдасть шкоди. Природні острови на полях не стануть осередками бур’янів чи сільськогосподарських шкідників якраз тому, що ви висаджуєте там види, притаманні локальній природній екосистемі.
3. Високорослі види садіть ближче до центру, а кущі та трави — скраю. У цьому вам можуть допомогти місцеві лісівники, садівники або біологи. 
4. Альтернативно для утримання води дно воронки можна застелити природним матеріалом – наприклад глиною. Створіть невеликий ставок посеред поля з верболозами та очеретом, який збиратиме дощову воду та сприятиме додатковому зволоженню ґрунту у посушливі періоди.

Зміну клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)

Рішення позитивно впливає на адаптацію та пом’якшення зміни клімату. На площі в 1 гектар змішані деревостани з розвинутим підліском в агроландшафтах депонують в середньому 0,6–1,1 тонни вуглецю та продукують приблизно удвічі більше кисню. Більш різноманітний ландшафт зменшує негативні наслідки екстремальних погодних явищ.

Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)

Зростає видове різноманіття безхребетних: зокрема диких бджіл та інших видів-запилювачів на 25-60%. Також стає більше комахоїдних та хижих птахів.

Соціоекономічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)

Урожай зростає на 20-30% (такий самий ефект – і від дії полезахисних лісосмуг). Причин цьому кілька: кругообіг поживних речовин стає інтенсивнішим, “острови природи” зменшують вітряність і внаслідок цього захищають ґрунт від ерозії.

Порядок відновлення ґрунтів після бомбардувань прописаний у земельному законодавстві, зокрема, у розділах про рекультивацію та деградацію земель. З 2014 року Україна отримала досвід, завдяки якому це питання було детально вивчене. В результаті народився порядок дій у Правилах розроблення робочих проєкт землеустрою. 

Додатково слід ознайомитися із Земельним кодексом України, Порядком консервації земель, Переліком природоохоронних заходів, які фінансуються із фондів охорони навколишнього природного середовища  тощо.

Нове природоохоронне законодавство ЄС говорить про те, що переваги для забезпечення безпеки на далеку перспективу є значно вагомішими за короткострокові обмеження не вирощувати агропродукцію на “островах природи”.