Кабінет міністрів України планує затвердити постанову “Про деякі питання управління об’єктами державної власності у сфері лісового господарства”, яка передбачає створення державного унітарного комерційного підприємства “Ліси України”. Це означає, що планується імовірний перехід до приватизації лісів України через корпоратизацію. Усі державні лісогосподарські підприємства, які зараз підпорядковуються Державному агентству лісових ресурсів, будуть розформовані й перестануть існувати як окремі юридичні особи, а їхнє майно, права та дозволи на використання лісових ресурсів перейдуть у ДП “Ліси України”.
WWF-Україна виступає проти передчасного прийняття цього документу в умовах воєнного стану, бо:
- Проєкт постанови суперечить статті 13 Конституції України, згідно з якою земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
- Проєкт постанови суперечить Державній стратегії управління лісами України до 2035 року, яка була затверджена 29 грудня 2021 р. Кабміном. Відповідно до стратегії, під час реформування лісового господарства України, державні лісгоспи залишаються у статусі юросіб, а їхня приватизація заборонена.
- Проєкт постанови не було винесено на публічні обговорення з громадськістю чи представниками галузі.
- Проєкт постанови не містить обґрунтування доцільності проведення цієї реформи, зокрема, у воєнний час.
- Реорганізація лісгоспів призведе до повної монополізації ринку деревини, яка сьогодні вся продається на ліцензованій біржі. Монополія завжди йде рука об руку з корупційними ризиками. Зосередження влади й ресурсів в обмеженому колі виробників, закриває доступ малим та середнім гравцям до ринку деревини й врешті решт призведе до їх банкрутства.
- Через потенційну реалізацію запропонованих реформ лісгоспи втратять лісову сертифікацію PEFC та FSC. На цей час понад половина лісів сертифіковані в структурі Держлісагенції в рамках добровільних міжнародних систем лісової сертифікації. Сертифікати діють в рамках кожного окремого лісгоспу і не передбачають правонаступництва у разі ліквідації господарства. Своєю чергою відсутність сертифіката закриє можливості доступу до експорту на міжнародні ринки.
- Проєкт постанови жодним чином не регулює виконання охоронних зобов’язань щодо об’єктів природно-заповідного фонду в межах лісового фонду. Згідно з даними Державного кадастру природно-заповідного фонду на початку 2021 року нараховувалося 8633 території та об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 4,1 млн. га. Ці території забезпечують не тільки збереження унікальних природних ландшафтів, екосистем та біорізноманіття, а й сприяють сталому екологічному розвитку та поновленню навколишнього середовища. Якою буде доля цих територій, якщо зʼявиться унітарне підприємство?
- Втратять чинність і висновки з оцінки впливу на довкілля, та не визначено, як проходження процедури ОВД буде відбуватися надалі, а також здійснюватися заходи з розробки лісовпорядної документації.
- Не до кінця прописано питання передачі земельних лісових ділянок новій структурі. Більшість лісових господарств станом на сьогодні не мають належним чином оформлених документів, що під час реорганізації може призвести до втрат площ лісів.
- Постанова не містить огляду екологічного впливу такої реорганізації, адже ліси це в першу чергу екосистеми, які надають велику кількість екосистемних послуг. Зміна способу управління лісами матиме вплив на питання екологічної безпеки, а відповідно постанова мала б пройти стратегічну екологічну оцінку.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
WWF-Україна закликає продовжити обговорення необхідних змін у системі управління лісового господарства та затвердження відповідної законодавчої бази,з обов’язковим залученням представників галузі, громадських організацій, представників бізнесу, науковців.
