Що ми розуміємо під зміною клімату?

Почнімо з того, що клімат – не прогноз погоди, а статистика (або довготривалий режим погоди). Наприклад, це можуть бути дані про температуру, усереднені за 30 років, як на графіку нижче. Кожна смужка  – це відхилення (аномалія) від середньої температури вирахуваної за період 1971-2000 для території України. 

• OPTIMAL ENSEMBLE OF REGIONAL CLIMATE MODELS FOR THE ASSESSMENT OF TEMPERATURE REGIME CHANGE IN UKRAINE

Саме такий підхід до візуалізації застосовують для зручності порівняння показників з іншими країнами або територіями. До прикладу, порівняємо з відхиленнями середньорічної температури всієї планети:

Відхилення вище нуля, щільність і значення яких збільшується з часом, саме та причина, чому зміни клімату називають “Глобальним Потеплінням”.

Поки що глобальні відхилення середньої температури відносно доіндустріального періоду варіюються в межах 1.1℃, і наше завдання до кінця ХХІ століття – не дати цим відхиленням перевищити позначку 1.5℃.

Що почитати на цю тему:

• Стаття “8 речей, які необхідно знати про глобальне потепління на 1,5 ˚C”
• Стаття “Більше тропічних ночей та менше снігового покриву. Що буде з кліматом України наступні 50 років – розповідає Світлана Краковська”
• Дослідження про потепління на 1,5 градуси (англійською) “Special IPCC report. Global Warming of 1.5 ºC”

Наша атмосфера в більшості складається з Азоту (78%), Кисню (21%) та Благородних газів (0,9%) – це 99,9%. На зміну клімату впливають лише ось ті 0,1% Залишкових або Слідових газів, деякі з яких називаються Парниковими – найважливішими є водяна пара, вуглекислий газ, метан – без них наша планета була б величезним шматом льоду.

Тобто, в атмосфері є баланс газів, який тримає наш клімат у комфортних для нас умовах.

Якщо розділити парникові гази за видами та джерелами, то побачимо, що найбільшу роль грає саме вуглекислий газ (СО2) про який ми можемо часто чути в контексті впливу на клімат. 

У підсумку, коли сонячна енергія проходить через атмосферу – парникові гази беруть цю енергію на себе, і, в “незбалансованій” для людей атмосфері, планета нагрівається і перетворюється на великий парник.

Для того, щоб науковцям побачити і довести загрозу майбутньої зміни клімату потрібні такі складові:

Кліматична модель (дані минулого) 

+ 

Сценарій (варіанти майбутнього) 

= 

Кліматична проєкція

На даний момент, єдиним інструментом оцінки майбутньої зміни клімату є глобальні кліматичні моделі (МЗЦАО – моделі загальної циркуляції атмосфери та океану) та регіональні кліматичні моделі (РКМ), які прогнозують стан клімату спираючись на метеорологічні спостереження (температура, опади, вологість і т.д.) та дані про підстильну поверхню – висоту над рівнем моря та її тип (вода, суходіл вкритий травою/лісом/забудовою і т.д.).

Різні моделі порівнюються між собою відповідно до алгоритмів MIP (Model Intercomparison Project) – проєкт, за допомогою якого результати історичних даних та змодельованих кліматичних експериментів з різних джерел зводяться до єдиного формату (універсальний протокол обміну даними).

Найсучасніші моделі представлені у шостій оціночній доповіді (AR6) Міжурядової Групи Експертів зі Зміни Клімату (МГЗЕК або IPCC – Intergovernmental Panel on Climate Change) 2021 року. Це моделі шостої фази взаємопорівняння об’єднаних моделей CMIP6 (Coupled Model Intercomparison Project, Phase 6), хоча досить часто для розрахунків використовують попередню версію – CMIP5.

Що таке IPCC: Стаття “Витоки МГЕЗК: Як світ прокинувся від зміни клімату”

На основі припущень про імовірний соціально-економічний розвиток людства (тренди) будуються різні сценарії, результатом яких є різні розподіли концентрацій парникових газів, що вимірюються у частинках на мільйон (ppm – particles per million).

Найбільш вживаними на сьогодні є 5 сценаріїв викидів парникових газів, які називаються “Репрезентативні траєкторії концентрацій” (РТК або RCP – Representative concentration pathways), що були представлені у П’ятій доповіді (AR5) IPCC у 2013-му році.

Кожен сценарій RCP має в своїй назві число, наприклад RCP1.9, що позначає додатковий нагрів атмосфери (у Вт/м2) через підвищення концентрації парникових газів.

RCP1.9 та RCP2.6 – Оптимістичні сценарії, бо передбачають низькі викиди парникових газів та, відповідно, найменший рівень глобального потепління до 2100 року.

RCP4.5 та RCP6.0 – Проміжні сценарії.

RCP8.5 – Найжорсткіший (песимістичний) сценарій найбільших викидів парникових газів (емісій), він передбачає розвиток людства за принципом «гроші не пахнуть» (business as usual), без значних трансформацій нашого способу життя.

Коли ми говоримо про ризики, які можуть спричинити зміни клімату за кожним сценарієм RCP, то маємо на увазі ймовірність настання події, яка становить загрозу для життя чи діяльності.

Ризик = Ймовірність x Загроза

RCP8.5 – має низьку ймовірність настання, але високу загрозу. Цей сценарій ми маємо використовувати для розрахунків пов’язаних з важливими для нашого життя сферами, наприклад:

• Рівнем підняття моря (затоплення територій)
• Критичною інфраструктурою (дороги, будівлі, річки, лінії електропередач, мости, дамби, дренажні системи)

Загалом, в критичних для нас сферах ми маємо бути готові до найгіршого.

RCP2.6 – навпаки – висока ймовірність та низька загроза. Це ті зміни, до яких нам потрібно готуватись в усіх сферах в будь якому випадку, наш “мінімум адаптації”. А ще, це той сценарій, до якого ми маємо прагнути в наших намірах сповільнити глобальне потепління.

RCP4.5 – середня ймовірність та середня загроза. Приклади сфер з якими ми можемо пов’язувати цей сценарій:

• Врожайність
• Планування кількості енергії на опалення

Що почитати:

• Стаття: “Рясні дощі, повені, ураганні вітри: що не так з кліматом на Франківщині та як з ним впоратися”
• Стаття “Ой, лишенько! Хроніка українських негод, спричинених зміною клімату” 
  Стаття “Страховики оцінюють шкоду: збитки від повеней в Німеччині складають 4-5 млрд євро. І це ще не остаточна сума”
• Дослідження для актуаріїв (спеціалістів з оцінки ризиків, фінансових аналітиків і консультантів у сфері страхування): “Climate Science: A Summary for Actuaries. What the IPCC Climate Change Report 2021 Means for the Actuarial Profession”

Сценарії соціально-економічного розвитку (SSPs – Shared Socio-economic Pathways) – створені для доповнення сценаріїв RCP і в останніх дослідженнях використовуються в парі як SSP-RCP. RCP визначають концентрації парникових газів і кількість потепління, яке може статися до кінця століття, у той час як SSP закладають основу, на якій скорочення викидів будуть (або не будуть) досягнуті.

SSP1 – сталий розвиток, “зелений шлях” – світ розвитку та рівності, орієнтований на сталість. Нескладно досягнути пом’якшення та адаптації.

SSP2 – «середина шляху» – світ, де економічні та екологічні тенденції в основному слідують своїм історичним моделям. Методи пом’якшення та адаптації середньої складності.

SSP3 – регіональне суперництво, “кам’яниста дорога” – орієнтація на національну безпеку, внутрішньорегіональний розвиток. Великі проблеми для пом’якшення та адаптації.

SSP4 – світ постійно зростаючої нерівності. Невеликі проблеми з пом’якшенням наслідків, великі проблеми з адаптацією.

SSP5 – світ швидкого та необмеженого зростання економічного виробництва та використання енергії. Складно досягти пом’якшення наслідків, низькі виклики щодо адаптації https://www.carbonbrief.org/explainer-how-shared-socioeconomic-pathways-explore-future-climate-change/

В назвах для SSP зазвичай присутні два числа, наприклад SSP5-8.5, де 5 – це номер сценарію, а 8.5 – це рівень додаткового нагріву атмосфери (у Вт/м2) через підвищення концентрації парникових газів.

Проєкція зміни клімату — це змодельована реакція кліматичної системи на майбутній сценарій. Проєкції розраховані до кінця ХХІ ст.

Кліматичні проєкції вже досить добре візуалізовані на інтерактивному атласі, який представили в Шостому звіті (AR6) IPCC в 2021 році https://www.ipcc.ch/assessment-report/ar6/.

Україна відноситься до регіону Західної та Центральної Європи (c. Western and Central Europe, WCE), а Азовське та Чорне моря – до Південноєвропейських морів (iii. Southern European Seas, SEUS).

Якщо завантажувати “сирі” кліматичні дані, то для України вони виглядатимуть як точки з відстанню 0,1o (~11км). Це дуже висока роздільна здатність як для кліматичного моделювання, і вона була досягнута завдяки “Експерименту узгодженого регіонального масштабування” CORDEX (Coordinated Regional Downscaling Experiment) https://cordex.org/ Це дозволяє робити висновки не лише загалом для країни чи областей, а вже і для окремих міст, лісів чи річок.

Кожна точка зберігає в собі набір даних (висота над рівнем моря, температура, опади, спеціалізовані індекси тощо).

Де можна завантажувати кліматичні дані:

• https://www.worldclim.org/
• https://climate.copernicus.eu/

Кліматичні дослідження для України не зупиняються і завжди будуть на часі завдяки нашим науковцям, волонтерам та нашій армії. Війна додає у кліматичні розрахунки ще більше невизначеності та прогалин, ніж раніше, через вплив військових дій на природу. Тому нам потрібна велика армія науковців, які будуть займатись дослідженнями, готувати Україну до змін клімату та лобіювати “зелений шлях” розвитку. Разом до перемоги!

• Безкоштовний онлайн курс про зміни клімату (англійською): MOOC Climate Change, Risks and Challenges 

Для всього регіону Західної та Центральної Європи очікується високий ризик дефіциту води при глобальному потеплінні на 1,5°C (посилання: https://www.ipcc.ch/assessment-report/ar6/ )

Оскільки основним джерелом водних ресурсів в Україні є річки, то вплив клімату на них найчастіше проявляється у двох протилежностях:

• збільшення опадів в окремі місяці на окремих територіях, що призводить до катастрофічних паводків та повеней.
• зменшення місцевих запасів води в періоди довгої відсутності опадів;

Усі кліматичні проєкції вказують на загальне зниження стоку під час літньої межені, за винятком річок басейну Сіверського Донця. У більшості випадків, збільшення чи зменшення водного стоку значно помітніше у випадку використання RCP8.5 в порівнянні з RCP2.6.

Детальніше про аналіз впливу на водні ресурси України та рекомендації адаптації до кліматичних змін можна прочитати у дослідженні “Аналіз впливу клміатичних змін на водні ресурси України”. Екодія. Київ. 2021.

В умовах глобального потепління сезонний стік річок зміниться по всій Україні, він зменшиться порівняно з теперішнім навесні та збільшиться восени і влітку. Наприклад, моделювання стоку в басейні Південного Бугу в умовах майбутнього потепління свідчить про скорочення весняного стоку до 50%. Це відповідає очікуваному зменшенню весняного стоку в басейнах річок Східної та Центральної Європи, що пов’язано зі зменшенням кількості снігу в тепліші зимові місяці та кількості опадів протягом літньої половини року.

Річкові повені на цей час становлять серйозний ризик по всій країні, оскільки вони можуть завдати значної шкоди та загрожувати життю людей, однак очікуване зменшення кількості талого снігу навесні призведе до зменшення найінтенсивніших 100-річних річкових повеней.

Міжнародна комісія із захисту річки Дунай (ICPDR – The International Commission for the Protection of the Danube River) прийняла стратегію кліматичної адаптації і містить рекомендації щодо вдосконалення систем раннього оповіщення у відповідь на очікувані затоплення, а також заходів для зменшення впливу паводків і формування стійкості до посух.

Подальша урбанізація в умовах сильних опадів за короткий період часу може збільшити ризик виникнення дощових паводків, які потребують заходів мінімізації шкоди для економіки, довкілля та суспільства (наприклад, пошкодження інфраструктури, загроза життю, закриття підприємств та вимушене переселення людей).

Важливу нішу також займають водно-болотні угіддя – це найважливіший компонент гідрологічної мережі та найбільший резервуар прісних вод. Ця функція боліт особливо важлива в країнах з рівнинним ландшафтом. Вони мають прямий вплив на регіональний клімат, формуючи хмари та знижуючи локальну температуру. Різниця температур в ясний сонячний день між заболоченими ділянками та осушеними територіями сягає до 20°C.

Детальніше у дослідженні: “Аналіз впливу клміатичних змін на водні ресурси України”. Екодія. Київ. 2021.

Морські екосистеми та біорізноманіття Чорного й Азовського морів також перебувають під загрозою зміни клімату, зокрема потепління більше ніж на 1°C за останні 20 років, а до кінця століття, ймовірно, – до 5°C може порушити усталене функціонування системи.

Також, інтенсивного впливу зазнають прибережні території Південних областей України. На 2100 рік, слід очікувати на затоплення території площею майже 1,5 млн. га (понад 800 тис. га без водойм), а з урахуванням нагонів моря — до 1,8 млн. га (близько 1,1 млн. га без водойм). Найбільшого впливу зазнають Крим, Херсонська та Одеська області.

Зони затоплення. Розглядається «песимістичний» сценарій RCP8.5 із найбільш критичними наслідками, що відповідає підвищенню температури на +4 °C, а рівня моря – до 1 метру до 2100 року.

Очікуване збільшення випадків водного стресу зі зростанням температур та зменшенням опадів тисне на виробництво енергії як зі сторони ефективності виробництва електроенергії, так і ролі сектору як значного споживача води. Наприклад, виробництво електроенергії з парових турбін зменшується приблизно на 0,2–0,3% на градус, а зниження ефективності використання ядерної енергії ще більше — 0,4–0,6% на градус, потребуючи значного додаткового виробництва для задоволення попиту.

Десятиліття видобутку корисних копалин позначилися на безпеці та якості води в Україні, зокрема затоплення та забруднення з відкритих і невикористовуваних шахт вплинули на запаси підземних вод та якість побутової води. Наприклад, Донбас уже зазнав забруднення підземних і річкових вод, а також ґрунтів через діяльність в регіоні підприємств важкої промисловості та наслідки бойових дій. Зміна клімату посилює ці поточні проблеми: потепління в майбутньому, що підвищить дефіцит води на Донбасі та у прилеглих регіонах, посилить тиск на наявні водні мережі, внаслідок чого дедалі більша частина населення потерпатиме від постачання забрудненої води. Дефіцит води через зміни клімату вимагатиме ефективного управління водними ресурсами та стратегічного планування для керування залежною від води енергетичною інфраструктурою, такою як гідроенергетика та генерація ядерної енергії.

Залучення таких технологій, як сонячна та вітрова генерація енергії не тільки покращує стійкість енергетичних ресурсів до посухи, а також зменшує тиск на ресурс води на користь іншим споживачам, зокрема для побутового та сільськогосподарського використання.

Більше висновків про наслідки зміни клімату в Україні у дослідженні:

• Вплив зміни клімату в Україні. Met Office. Crown Copyright 2021

! тези з наукових досліджень !

З одного боку, сільське господарство є значним джерелом викидів парникових газів, адже тваринництво і рослинництво пов’язані з викидами вуглекислого газу, метану і оксиду азоту.

З іншого боку, парникові гази змінюють клімат і, таким чином, впливають на сільськогосподарське виробництво. Замкнуте коло.

Наслідки зміни клімату для сільського господарства країни та для фермерських господарств досить складні та неоднозначні. Зміна клімату може мати як негативні, так і деякі позитивні прояви. Є висока вірогідність того, що потепління до 2-2,5 °С може сприяти збільшенню урожайності багатьох сільськогосподарських культур на нашій території при деяких регіональних відмінностях (наприклад, пшениці).

Однак ці переваги можуть бути знівельовані в разі перевищення важливих порогових значень потепління – за межами 2,5°С врожайність всіх культур буде зменшуватися.

В умовах теплішого клімату зростатиме частота випадків екстремальної спеки, а це в поєднанні зі збільшенням частоти й інтенсивності посух на півдні країни може мати загальний негативний вплив. Зрошення може задовольнити підвищений попит на воду для сільського господарства, пов’язаний зі зростанням температури і збільшенням випаровування, хоча значною мірою це залежить від наявності водних ресурсів.

Через стрімке глобальне потепління вже майже немає українських територій де не можна було б вирощувати кукурудзу чи сою (теплолюбні культури). Водночас, стрімке та надмірне накопичення тепла скорочує вегетаційний період, сприяє передчасному достиганню різних культур і може призвести до зменшення врожайності.

Клімат вже став більш посушливим на всій території України. Останніми роками посухи спостерігалися в районах, в яких їх раніше не було.

Ефективність опадів зменшується внаслідок підвищення температури повітря, а підвищення температури ще на 1°С загрожує Україні зникненням зони достатнього зволоження (Полісся та західний Лісостеп) і переходом цієї зони до нестійкого та недостатнього зволоження. Декілька років поспіль у поліських областях та областях західного Лісостепу випало вкрай мало опадів.

Залучення сонячної та вітрової енергії зменшить тиск на ресурс води на користь сільськогосподарського використання.

Дослідження:

• “Зміна клімату та сільське господарство в Україні: що варто знати фермерам?”
• “Вплив зміни клімату в Україні”

Зміни кількості тепла та вологості також впливають на худобу (наприклад, молочні корови та кози), яка безпосередньо перебуває на відкритому повітрі.Тепло впливає на здоров’я тварин, харчування, поведінку та добробут, продуктивність і якість продукції. Зміна клімату також впливає на пасовища, склад і якість кормів, а також змінює поширеність та навантаження патогенів та їх переносників. Прогнозований вплив на свійську птицю та свиней є низьким у місцях, де є контроль температури, але більший там, де переважають відкриті системи.

Стаття:

• Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. IPCC WGII, 13.5.1.2 Livestock Production

З’являється все більше доказів того, що зміна клімату негативно вплине на якість харчових продуктів (різноманітність харчових продуктів, щільність поживних речовин, безпечність харчових продуктів) і доступ до харчових продуктів, хоча ризики для європейських громадян значно нижчі порівняно з іншими регіонами.

Вплив зміни клімату на якість і доступ до їжі залежатиме від доходу, засобів до існування та потреб у поживних речовинах, причому найбільше постраждають малозабезпечені та більш уразливі групи. Очікується, що стрибки цін на продукти харчування через зміну умов вирощування в європейському регіоні, посилення конкуренції за землю і вплив міжнародних ринків зменшать доступ до продуктів харчування. Зменшений доступ до здорової та різноманітної їжі може сприяти надмірній вазі або ожирінню. Збільшення рівня ожиріння та діабету ще більше посилює ризики, пов’язані зі спекою.

Стаття:

• Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. IPCC WGII, 13.7.1.6. Food Quality and Nutrition

! тези з наукових досліджень !

Оцінки майбутніх шляхів розвитку лісів України мало оптимістичні. Якщо навіть збуватимуться не найкритичніші сценарії IPCC, наприклад, RCP6.5, то майже на всій території рівнинної України кліматичні умови будуть мало сприятливі, а в умовах переходу територій до посушливого поясу — а це всі степові та більша частина лісостепових областей — критичними або навіть непридатними для вирощування лісів.

За таких сценаріїв очікуване потепління на території країни буде в межах +3–4 °С відносно середньої річної температури доіндустріального часу, тоді як підвищення глобальної температури на +2 °С вже створює великі ризики для всіх екосистем, у тому числі й лісів.

Проблеми можуть бути відчутнішими в Україні через специфіку кліматичних змін, оскільки збільшення температури і зменшення кількості опадів очікується в основному протягом вегетаційного періоду. Ці процеси супроводжуватимуться зростанням мінливості та екстремальності кліматичних і погодних умов, а довгі теплі й посушливі періоди створюватимуть небезпечний водний і температурний стрес для лісових насаджень.

Наприклад, для сосни звичайної клімат стане непридатним на більшості території країни.

Для головних лісотвірних порід (дуба звичайного, сосни звичайної, берези повислої, вільхи чорної, бука лісового, ялини європейської) лімітуючим фактором є вологість клімату, оскільки за цим фактором прогнозуються найбільш різкі зміни у площах задовільності умов для росту дерев.

У 1961-1990 рр. за вологістю клімату умови наближені до оптимальних для сосни звичайної були у Карпатах. На кінець століття умови придатні для росту сосни збережуться лише на заході і на незначній площі на півночі, але переважно екстремальні та малозадовільні.

Останнім часом в Україні зросла кількість лісів, уражених шкідниками та хворобами. Упродовж 2001–2010 рр. постраждало 5–6% загальної площі лісів, а в період 2011–2020 рр. цей показник збільшився до 8%. Таке зростання можна частково пояснити підвищенням температури, зміною кількості опадів і додатковими факторами, що спричиняють стрес для лісів та інших екосистем, оскільки клімат змінюється занадто швидко, не даючи можливості адаптуватися.

Зменшення снігового покриву, повʼязане зі зміною клімату, у поєднанні зі зміною практики використання земель у Карпатському регіоні має згубний вплив на рідкісні види альпійських рослин. У Карпатах також зафіксовано збільшення як літніх хвиль спеки, так і зимових хвиль морозу, які разом зі збільшенням частоти, тривалості та інтенсивності посухи можуть загрожувати унікальній біосфері.

Значною людською загрозою для українських лісів є їх вирубка для сільського господарства. Знеліснення пов’язують також зі збільшенням кількості випадків повеней і пожеж та завданими збитками, які, за прогнозами, теж можуть зрости внаслідок зміни клімату.

Що почитати:

• Дослідження: “Методичні рекомендації щодо оцінювання впливу зміни клімату на ліси, аналізу фіторізноманіття та екологічних режимів за даними моніторингу лісів”
• Дослідження: “Вплив зміни клімату в Україні”

Ми не можемо проігнорувати роль війни в адаптації України до зміни клімату, тому дослідження 2015 року стосовно впливу воєнних дій на довкілля на сході України може стати стартовою точкою для розуміння проблеми, а також одним із інструментів у прийнятті управлінських рішень.

В ньому описані основні характеристики стану довкілля Донецької та Луганської областей до початку війни та досліджено фактори забруднення та руйнування об’єктів довкілля в результаті воєнних дій: забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, води, пожежі у лісах, знищення природно-заповідних об’єктів, наводяться основні аспекти національного та міжнародного законодавства захисту довкілля під час воєнних дій.

• Посібник “Воєнні дії на сході України — цивілізаційні виклики людству”

! витяжка з документації проєкту APENA3 !

На даний момент одним з проєктів, який готує підґрунтя для оцінки вразливості та адаптації України до змін клімату, – є APENA3 , відповідно до якого проводитимуться розрахунки для трьох пілотних областей: Миколаївська, Львівська та Івано-Франківська.

Робочий документ з методологією розробки стратегій адаптації та планами реалізації цього проєкту знаходиться у вільному доступі і може слугувати базою для власних досліджень кожного з секторів, але з врахуванням впливу регіональних особливостей.

Загрози кліматичних змін, для яких може бути проведене оцінювання вразливості галузей відповідно до APENA3:

• Підвищення середньої температури повітря;
• Посуха;
• Штормовий вітер;
• Періоди спеки;
• Періоди морозу;
• Екстремальна кількість опадів;
• Зменшення снігового покриву (тривалість, висоти, поширення) і опадів у вигляді снігу;
• Підвищення рівня моря.

Перелік кліматичних індексів, що буде описаний нижче, пристосований для розрахунків прогнозів за різними сценаріями Репрезентативних Траєкторій Концентрацій (RCP) IPCC. Всі дані є у вільному доступі у вигляді сітки точок з відстанню 0,1° (CORDEX).

Де можна завантажувати кліматичні дані:

• https://www.worldclim.org/
• https://climate.copernicus.eu/

Оскільки зміна клімату не впливає на всі галузі в однаковій мірі, використовуються різні кліматичні індекси та фактори кліматичного впливу для кожної галузі.

*Потрібно зазначити, що це початкова пропозиція, підготована командою Експертів APENA3. Команда наразі працює над процесом оцінювання запропонованих кліматичних індексів для оцінювання вразливості та ризиків.*

Більше про методологію проведення дослідження відповідно до APENA3:

• Методологія розробки стратегій адаптації до змін клімату та планів реалізації в трьох пілотних областях. EuropeAid/140209/DH/SER/UA

Наступний етап, після розрахунків за індексами, – оцінювання вразливості та ризиків, що визначать потреби щодо заходів зі стійкості галузі під час процесу планування та реалізації.