Праліси та інші старовікові ліси – дім для зникаючих видів флори та фауни. Ліси регулюють клімат, є джерелом прісної води, а також зберігають і поглинають вуглець.
Збереження пралісів та інших старовікових лісів
Обрані фільтри:
- Сектор Ліс
- Проблема для вирішення Водна безпека Збереження довкілля та біорізноманіття Пом'якшення та адаптація до зміни клімату Соціоекономічний (сталий) розвиток
- Тип екосистеми Гори Ліс
- Тип рішення Збереження
- Місце впровадження Ліс Природоохоронна територія
- Приклади втілених рішень Світ Україна
© WWF Україна
© WWF Україна
© WWF Україна
- Запобігання зменшенню біорізноманіття, втраті особливо цінних територій, змінам клімату.
- Праліси та інші старовікові ліси – одні з останніх диких місць, що залишились на планеті. В цих лісах зберігається дорогоцінний архів інформації (у тому числі – генетичної), за допомогою якої науковці вивчають природні процеси та розв’язують питання адаптації до зміни клімату.
- В пралісах та інших старовікових лісах живуть види флори та фауни, які дуже сильно залежать від стабільного середовища існування та біотопічних умов, які є лише в пралісах.
- Праліси та старовікові ліси – це джерело практичних економічно важливих знань про те, як використовувати та захищати лісові екосистеми, в яких ведеться господарство. Наприклад, результатом дослідження в пралісах стали практичні вказівки про те, який мінімальний обсяг мертвої деревини та старих дерев потрібен в лісі, щоб досягнути високого ступеня видового різноманіття.
Старовікові ліси захищені від прямого впливу цивілізації. Тому в них є життєво важливі запаси еволюційних генів, які штучно (селекційно) не відбирали під час господарювання. На фоні зміни клімату та пошуку адаптивних до клімату порід дерев таке існування генетично різноманітних популяцій дуже потрібне.
Зберегти праліси та старовікові унікальні ліси важливо і для існування біорізноманіття в цілому та для адаптації екосистем до зміни клімату.
Сталий комплексний підхід до управління лісами подарував багаті на біорізноманіття лісові екосистеми.
У пралісах та старовікових лісах рівень СО2 балансується – бо він одночасно і накопичується і розкладається. CO2 постійно зберігається у верхніх горизонтах ґрунту та в мертвій деревині, яка знаходиться на різних стадіях розкладу. Але якщо через знищення старих лісів ця велика кількість вуглецю раптово вивільниться, це може призвести до серйозних кліматичних проблем.
Як зберегти старовікові ліси та виділяти з лісових територій праліси, квазіпраліси та природні ліси, написано у «Методиці визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів».
Процес ідентифікації пралісів, квазіпралісів і природних лісів складається із трьох етапів:
- Належність лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів визначають на основі критеріїв та індикаторів. Потім у довільній формі готують позитивний чи негативний висновок про належність конкретної лісової ділянки або її частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів;
- Цей висновок передають відповідному лісокористувачу або власнику, щоб той його погодив та вжив заходів стосовно зміни категорії лісу і виділення в особливо охоронні лісові ділянки. Одночасно Висновок надсилають у Мінприроди для інформування. Якщо лісокористувач не згоден із Висновком, під головуванням Мінприроди створюють спеціальну комісію, яка готує повторний Висновок.
- Після того, як Висновок погодять, на ділянках пралісів, квазіпралісів або природних лісів заборонено здійснювати заходи, передбачені статтею 39-1 Лісового кодексу України.
Щоб встановити відповідний режим охорони виділених пралісів, квазіпралісів та природних лісів потрібно змінити категорію лісу і виділити особливо охоронні лісові ділянки. Також ці території мають отримати статус пралісових пам’яток природи, заповідних зон природних, біосферних заповідників чи національних природних парків.
Зміна клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)
Праліси та старовікові ліси допомагають знайти рішення, як адаптувати до змін клімату ліси, де ведеться господарство. Також праліси та старовікові ліси зберігають вуглець у деревах, мертвій деревині, підстилці та ґрунті. Якщо такі ліси знищити, відбудеться вивільнення значних обсягів парникових газів.
Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)
Праліси та старовікові ліси – це важлива ланка колообігу води; тут живе багато унікальних видів флори та фауни.
Збереження пралісів та інших старовікових лісів залежить від працівників лісових господарств, науковців та представників органів влади.
Згідно з Лісовим кодексом України, праліси, квазіпраліси та природні ліси – це національна природна спадщина України. Щоб зберегти їх та охороняти, всі види рубок тут заборонені.
Спеціальна Методика допомагає визначити, чи є лісова територія пралісом, квазіпралісом або природним лісом. Для цього потрібно проаналізувати лісовпорядну документацію та провести польові дослідження. Щоб зберегти ці цінні ліси, потрібно вживати заходи з заповідання відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд” та Методики визначення належності територій до пралісових пам’яток природи.
Праліси та інші старовікові ліси в ЄС надзвичайно рідкісні та знаходяться під загрозою зникнення. Але вони відіграють незамінну роль у збереженні біорізноманіття та наданні інших екосистемних послуг, – наприклад, накопиченні вуглецю. Визнаючи це, у Стратегії ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року є мета максимально захистити всі праліси та старовікові ліси, що залишилися. Ця мета є частиною ширшої цілі захистити 30% території ЄС і виділити 10% території ЄС для суворої охорони.
РЕКОМЕНДОВАНЕ / ПОДІБНІ ПРОЄКТИ
Навмисне поєднання дерев та випасу худоби на одній території використовується для отримання лісової продукції і корму, забезпечуючи короткостроковий і довгостроковий дохід, захищаючи ґрунт від ерозії, покращуючи якість води та збільшуючи різноманіття
Відновивши природний стан прибережних захисних смуг, екосистема стає більш захищеною від негативного впливу людини.
Завдяки висадці дерев та кущів між полями, не відбувається водна та вітрова ерозія ґрунту, волога в ґрунті зберігається, підвищується врожайність, зменшується забруднення водойм надлишковими добривами. При цьому створюється затінок для людей та тварин під час спеки; забезпечується місце для існування птахів, комах, кажанів, ссавців тощо.