Відновлення та збереження природних прибережних і заплавних лісів Болгарії

В прибережних та заплавних лісах стабільно багате біологічне різноманіття, бо ці ліси сформувалися і розвивалися в специфічних умовах. По-перше, тут підвищена вологість через наближеність до річок, відбувається періодичне затоплення та інфільтрація води в ґрунт. 

Такі ліси служать міграційними коридорами для птахів; вони позитивно впливають на водні екосистеми, а також відіграють важливу роль у підтримці якості води та збереженні ґрунту.

Деякі ключові функції прибережних та заплавних лісів Болгарії:

• укріплення берегів, стабілізація ґрунту, протидія ерозії прибережних територій; 
• покращення якості води;
• створення сприятливих умов для нересту, нагулу, гніздування тощо;
• зменшення швидкості течії у водотоці, врегулювання кількості та рівнів води.

Найбільш серйозні загрози, що погіршують умови існування та стан прибережних й заплавних лісів: 1) вирубки, які проводяться для розширення сільськогосподарських угідь, 2) створення швидкоростучих плантацій, 3) відвід русла річки, 4) видобуток щебеню та інших наповнювачів, 5)  незаконні рубки.

Лісове законодавство Болгарії називає лісами усі насадження біля водойм. Однак якщо лісова та землевпорядна документація оформлена неправильно, ці насадження можуть розглядати як окремі дерева. 

Згідно з правилами рубок, навколо постійних водойм охоронна зона складає мінімум 15 метрів. Але на штучно створені плантації режим охоронної зони не поширюється.

У заплавних лісах в межах природоохоронної території Natura 2000 також є обмеження на рубки – від повної заборони до регулювання інтенсивності – залежно від типів оселищ. 

Паралельно діє вимога залишати під час санітарних рубок  не менше 8% мертвої деревини. Додатково виділяють буферні пояси навколо великих річок – 100 метрів, навколо середніх річок – 50 метрів. У цих зонах вік стиглості дубових насаджень для рубок формування збільшено.

Зважаючи на високу цінність прибережних і заплавних лісів, реалізація проєкту включала такі практичні кроки:

• Висадка дерев відбувалася мозаїчно – подібно до того як вони зростають у природних лісах.
• Важливим стало використання типових для регіону видів дерев: дуба звичайного, береста, в’яза гладкого, ясена вузьколистого, вільхи чорної, вільхи сірої, верби білої та тополі чорної. Завдяки цьому інтенсивніше відновлювалися середовища існування інших типових рослинних угруповань, лікарських рослин, грибів, а також рідкісних та охоронюваних видів тварин, що мешкають і розмножуються у таких лісах.
• Осіння висадка і та використання садивного матеріалу з добре розвиненою кореневою системою позитивно вплинули на приживлюваність.
  Другий етап відновлення – це догляд за саджанцями: видалення бур’янів, розпушування ґрунту, прополювання та полив.
• Щоб у дерев формувалася розвинута крона та коренева система застосували Саарландський метод. Він передбачав ручне видалення (особливо у період гніздування птахів), пошкодження чи обламування верхівок пагонів дерев-конкурентів – не місцевих видів та чагарників. Мертві дерева не прибирали, а залишали – це сприяє розвитку природних процесів ґрунтоутворення і як місця існування для специфічних тварин і грибів, що потребують мертвої деревини. Також це більш екологічно безпечно для місцевого біорізноманіття, оскільки не спричиняє стресу для тварин (тобто, дозволяє тваринам, які адаптувалися до чужих видів рослин, знайти інші відповідні дерева).

Проєкт був спрямований не лише на відновлення заплавних лісів, а й на їх збереження у належному стані, підвищення обізнаності населення і збільшення туристичного потенціалу лісів. Для цього провели такі заходи:

• Щоб привернути увагу громадськості, організували виставку фотографій та інформаційних матеріалів з фокусом на прибережні та заплавні ліси. Виставка складалася із восьми експозицій, з якими ознайомилися понад 5000 осіб.
• Провели масштабні заходи до Дня річки та лісу.
• Опублікували та поширили брошуру про заплавні та прибережні ліси.
• Відновили туристичну та інформаційну інфраструктуру: альтанка в заплаві річки Марица поблизу села Поповіца стала джерелом інформації про різноманіття видів рослин і тварин, які мешкають уздовж річки Маріца.
• Розробили Рекомендації про відновлення та управління прибережними середовищами існування.

Зміна клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)

Відновлення та збереження прибережних і заплавних лісів Болгарії допомагає адаптуватися до змін клімату. Зокрема, підвищується стійкість ландшафтів до катастрофічних повеней, покращується регулювання гідрологічного режиму.

Деревні рослини та ґрунти зберігають вуглець і завдяки цьому пом’якшуються зміни клімату. Крони дерев затінюють водойми і це сприяє регулюванню температурного режиму та випаровування.

Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)

Заплавні ліси – це оселища та місце харчування багатьох живих організмів; вони слугують екологічними коридорами для міграцій тварин.

Соціоекономічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)

Загальний бюджет проєкту – 537 056 євро.

У нижній течії великих річок Болгарії заплавні ліси вважаються привабливими з рекреаційної та естетичної точки зору. Саме через це колись поруч збудували дачні селища та бази відпочинку.

Реалізація проєкту з відновлення цих лісів дозволила збільшити можливості для туристичних активностей, наприклад каякінг та спостереження за птахами (бьордвотчінг).

• Report WWF 2019. Project LIFE13 NAT/BG/000801. Riparian forests –the wealth we hardly know
• Restoration and conservation of riparian forests of habitat type *910 in Natura 2000 sites and model areas in Bulgaria