Для попередження забруднення та замулення водойм і водотоків (створення природного бар’єру на шляху поверхневого стоку із водозборів), знищення природних оселищ водної та коловодної флори і фауни, а також для створення сприятливих умов для їх існування, на обох берегах водних об’єктів в долині встановлюють так звані водоохоронні території: прибережні захисні смуги (ПЗС) та водоохоронні зони (ВЗ). Крім охорони води, вони мають убезпечити прилеглі території від дії води. І, нарешті, ВЗ і ПЗС мають виконувати роль резерватів біорізноманіття водного та колоодного рослинного і тваринного світу, зберігаючи природний стан заплавних ландшафтів.
Відведення цих територій є обов’язковим відповідно до Водного Кодексу України – основного законодавчого акту, що регламентує використання, охорону вод, державне управління і контроль у галузі використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів. Водний кодекс України (ВК України) введений в дію Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 року. Водоохоронні зони і прибережні захисні смуги є природоохоронними територіями. Їх межі в натурі закріплюються водоохоронними знаками.