Компостери

Відокремлюючи органічні відходи від інших типів відходів, ми інвестуємо в охорону довкілля та нейтралізуємо ризики для власного здоров’я, що стосуються згубного впливу сміттєзвалищ.

Враховуючи, що органічні відходи залежно від сезону становлять 30–70% усіх відходів домогосподарства, сортування та компостування заощаджує кошти, що передбачені на вивезення твердих побутових відходів.

Результатом компостування є добриво, що використовується для підживлення кімнатних та вуличних рослин. Відповідно до досліджень, за умови якісного компосту, врожайність рослин зростає до 20%.

Компостування можна розвивати як просвітницький проєкт, спрямований на вдосконалення спостережливості та пізнання природних процесів, залучаючи до цього дітей.

Варто подбати, щоб у компостер не потрапляли зайві рідини, зокрема м’ясні та рибні рештки, фекалії, жири, олії, молочна продукція, відходи неорганічного походження.

Аби попередити проблеми з гризунами та кротами, варто убезпечити контейнер зсередини дрібною сіткою. Щоб попередити появу мух верхній шар компостера можна накривати соломою чи травою.

Компостери бувають різних форм і виготовляються із пиломатеріалів, сітки, пластику.

Найкраще компостер розмістити на зораному ґрунті, а низ вимостити шаром невеликих гілок, щоб рідина з нього просочувалась до ґрунту. Далі компостер заповнюється харчовими рештками та відходами з саду.

Щоб утворилось якісне добриво, потрібно 3-6 місяців, в холодну пору року – більше часу. Пришвидшити процес можуть спеціальні черв’яки: їх варто “поселити” із субстратом, з яким було придбано.

Під час компостування необхідно контролювати декілька параметрів:
– оптимальна температура компостування – 60°C; якщо температура вища, тоді компост варто перегорнути або полити холодною водою;
– оптимальна вологість – 70–80%; для перевірки можна стиснути масу в руці й якщо виділяється декілька краплин, то вологість в межах норми, якщо ж рідина тече без зжимання, то вологи забагато;
– аби зберегти азотно-вуглецевий баланс, достатньо пошарово чергувати харчові відходи з сухою травою чи листям.

Зміна клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)

Компостування органічних решток сприяє пом’якшення впливу на клімат Планети. Це відбувається через зменшення органічної частки у сукупній частині сміттєзвалища й зменшується виділення парникових газів.

Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)

Вплив цього природоорієнтованого рішення є позитивним на екосистеми, адже зменшення кількості органічних відходів на сміттєзвалищі сприяє зменшенню утворення фільтрату, який забруднює ґрунти та ґрунтові води.

Соціо-економічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)

Централізоване компостування дозволяє економити кошти на вивезенні великої кількості відходів на сміттєзвалища та заробляти на виготовленому компості.

Створення громадських компостерів і постійне компостування об’єднує людей локальної спільноти та підвищує загальний рівень екологічної свідомості населення.

Поводження з органічними відходами описано в СОУ ЖКГ 03.09-014:2010 «Побутові відходи. Технологія перероблення органічної речовини, що є у складі побутових відходів».