На території села Зорянське Шевченківського району Харківської області побудували поверхневе біоплато, використавши заболочені ділянки біля ставка Беньківський.
Використання споруд біоплато для очистки стічних вод малих населених пунктів
Обрані фільтри:
- Сектор Вода Урбо
- Проблема для вирішення Водна безпека Збереження довкілля та біорізноманіття Здоров'я людей Зниження ризику катастроф
- Тип екосистеми Вода Місто
- Тип рішення Стале управління Створення
- Місце впровадження Водойма Громада Місто Село
- Приклади втілених рішень Україна
- Дозвільні процедури для впровадження Не потрібні
На території Зорянської громади щороку зростав об’єм комунальних стічних вод. При цьому мережа очисних споруд не працювала. Тому забруднення водних об’єктів на території громади стало масштабною проблемою.
Неочищені стічні води з переповнених каналізаційних колодязів потрапляли до відкритих водойм. Через це стан багатьох водних об’єктів був незадовільним. У 2017 році у п’яти із шести відібраних зразків стічних вод була зафіксована гостра летальна токсичність. Розв’язання проблеми очищення стічних вод стало пріоритетом для громади.
Еколого-токсикологічна оцінка показала, що якість води покращується, коли вода послідовно проходить через складові комплексу біоплато. Влітку та восени відбувається повна детоксикація стічних вод.
За рахунок біоплато на кінцевому етапі очищення у ставку Беньківському не виявили токсичні речовини.
Недолік функціонування біоплато у селі Зорянське – це те, що у холодну пору року знижується його ефективність. Коли температура падає, біохімічні реакції уповільнюються. Тому на кінцевому етапі стічні води все ще є токсичними.
Найнижча ефективність біоплато взимку. Тоді вегетація рослин припиняється. А отже знижується життєва активність водної рослинності та бактерій – основної складової споруд. У цей період токсичність води на кінцевому етапі біоплато відповідає третьому класу – середньотоксична.
На території села Зорянське побудували поверхневе біоплато – заболочений комплекс, обладнаний штучними системами керування.
Для спорудження біоплато використали природно заболочені ділянки з вільним рухом води через зарості вищої водної рослинності біля ставка Беньківський.
До комплексу очисних споруд увійшов відстійник-усереднювач та 4 блоки біоплато, які розташовані каскадом послідовно один за іншим.
У ставок Беньківський відводили воду. На дні споруди посадили очерет звичайний (Phragmites communis), рогоз широколистий (Typha latifolia), кугу лісову (Scirpus sylvaticus) тощо. Кількість блоків біоплато визначили, враховуючи рельєф місцевості – так, щоб ухил дна не перевищував 0,005º і забезпечував природний перетік стічних вод з одного блоку на інший.
Більше про цей приклад створення біоплато можна дізнатися зі статті Крайнюкова О.М., Кузьміна І.С. “Використання споруд біоплато задля очистки стічних вод малих населених пунктів” (Молодий вчений №7 (71), липень, 2019. С. 153-160).
Зміна клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)
З одного боку, біоплато усуває наслідки погіршення якості води. Окрім цього, комплекс водно-болотних угідь сприяє захисту вод та розвитку біорізноманіття.
Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)
Біоплато очищає стічні води. І завдяки цьому зменшує або повністю усуває загрозу забруднення природних водних екосистем.
Соціоекономічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)
Це низькозатратне, але високоефективне природоорієнтоване рішення, яке приносить позитивні соціально-економічні наслідки для громади.
Недолік функціонування біоплато поверхневого типу – це зниження його ефективності у холодну пору року. Щоб підвищити ефективність цього підходу, потрібно розробити комплексні рішення доочистки стічних вод, зокрема, поєднувати кілька типів біоплато.
РЕКОМЕНДОВАНЕ / ПОДІБНІ ПРОЄКТИ
Це система сталого землекористування, яка дозволяє диверсифікувати дохід фермера та раціональніше використати природні ресурси. Крім того, дерева поглинають вуглекислий газ, попереджають ерозію, допомагають с/г землям краще переживати повені, посухи, коливання температури та зміну розподілу опадів та інші прояви зміни клімату.
Відновивши природний стан прибережних захисних смуг, екосистема стає більш захищеною від негативного впливу людини.