Відновлення природних комплексів водозбірного басейну і меандрів річки, щоб покращити її стан та запобігати повеням.
Проєкт відновлення річки Еддлстон Уотер, Шотландія
- Сектор Вода
- Проблема для вирішення Водна безпека Збереження довкілля та біорізноманіття Здоров'я людей Зниження ризику катастроф
- Тип екосистеми Вода Заплава
- Тип рішення Відновлення Стале управління
- Місце впровадження Водойма Громада Ліс
- Приклади втілених рішень Світ
Заради будівництва дороги на Едінбург річку Еддстон випрямили. Поруч із річкою почало інтенсивніше вестися сільське господарство, збудували залізничний насип. Разом з тим, в цілому змінилися умови землекористування та ведення лісового господарства.
Все це призвело до того, що зросли ризики затоплення споруд і втрати природних оселищ в заплаві Еддстона.
Близько 582 об’єктів приватної власності опинилося під загрозою затоплення за сценарієм 1:200 років. Остання повінь була у 2016 році.
За критеріями Водної рамкової директиви, у 2009 році річка мала «поганий» екологічний стан. Причини такого стану – вплив на фізичну структуру річища і втрата водної рослинності.
Екологічний стан річки спочатку покращився з «поганого» до «посереднього», а потім – до «помірного». Такого ефекту вдалося досягнути шляхом відновлення фізичної структури річища та берегів річки.
За допомогою меандрування вдалося розширити випрямлене річище та збільшити його довжину. Це допомогло змінити режим течії – потік став повільнішим і зменшилися ризики затоплення.
Разом з тим природних комплексів стало більше, вони стали якіснішими та різноманітнішими.
Громади в межах водозбору уникли руйнування під час зимових повеней у 2015 та 2016 роках.
Грунтові води на зовнішньому краю заплави тісніше пов’язані з поверхневими стоками, які стікають з прилеглих схилів пагорбів.
Після дощу рівень ґрунтових вод підіймається повільніше. Високий рівень ґрунтових вод може зберігатися тижнями. Через це можуть виникнути локальні підтоплення.
Коли водозбір перенасичується водою, то знижується буферна (фільтрувальна) здатність заплави. В результаті ґрунтові води разом з поверхневими стоками можуть потрапити у річку.
Ефект від впроваджених заходів не миттєвий – щоб стан річки покращився, потрібен тривалий час.
У 2009 році громадська організація Tweed Forum ініціювала та дала старт проєкту.
Основні цілі проєкту:
- дослідити, чи допомагає природне управління повеневими ризиками зменшити ризики затоплення громад, розташованих нижче за течією;
- покращити екологічний стан річки та оселищ;
- налагодити співпрацю із землевласниками та фермерами місцевої громади – щоб вони отримали максимальну вигоду від нової практики ведення сільського господарства.
В рамках проєкту було вдалося посадити близько 200 тисяч дерев, заліснивши таким чином 142 гектари землі.
Також створили 101 дерев’яну водопроникну перешкоду для течії річки. Це допомогло утримати воду в заплаві, затримати наноси та уповільнити досягнення піка повені.
Також в рамках проєкту створили 22 водно-болотні угіддя (водоутримувальні ставки) загальним об’ємом понад 7 тисяч кубометрів; знесли 900 метрів берегових укріплень; відновили меандрування на п’яти ділянках загальною довжиною 2,2 км.
Загальна вартість робіт склала 723 тисяч фунтів стерлінгів. Основним спонсором виступив уряд Шотландії. До фінансування долучилися і багато інших державних і приватних організацій, а також самі землекористувачі.
Зміна клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)
Це природоохоронне рішення позитивно впливає на пом’якшення клімату. Після відновлення річки протягом ста років вигоди від зберігання вуглецю оцінюють в 717 тисяч фунтів стерлінгів (чиста поточна вартість).
Також природоохоронне рішення позитивно впливає на адаптацію до змін клімату. Повені стали менш інтенсивними та повільними: піки повені зменшилися на 30% і відкладені більше, ніж на чотири години. Завдяки цьому вдалося уникнути збитків на суму приблизно 950 тисяч фунтів стерлінгів і захистити понад 500 об’єктів нерухомості нижче за течією.
Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення
Стало більше видів великих безхребетних. На заводі утворилися специфічні гравійні мілини, які важливі для лосося атлантичного та пстругу райдужного. Екологічний стан річки покращився з «поганого» до «помірного» відповідно до критеріїв Водної рамкової директиви ЄС. Відбувається поступове відновлення заплави та заплавних лісів.
Соціоекономічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)
Місцеві громади виділили шість ключових екосистемних послуг у басейні водозбору: контроль за повенями, вирощування сільськогосподарських культур, ведення тваринництва, отримання деревини, утримання вуглецю та регулювання якості води.
Щоб оцінити економічну ефективність цих екосистемних послуг, використовували прямі вимірювання та моделювання.
Крім того, що завдяки цьому природоохоронному рішенню зменшуються ризики затоплення, є вигоди, що стосуються рекреації, клімату та біорізноманіття.
Протягом ста років вигоди через зберігання вуглецю, покращення якості води, нові можливості для відпочинку та естетичну цінність оцінили в 4,2 млн фунтів стерлінгів чистої поточної вартості.