Демонтаж або реконструкція гідротехнічних споруд та інших перепон для течії річки

Коли вільна течія відновлюється, життя наче перезапускається:

• міграційні шляхи риб та інших гідробіонтів відновлюються – вони можуть безперешкодно йти вверх за течією на нерестовища чи спускатися вниз на місця нагулу та зимівлі; 
• шанс на необхідні умови для життя отримують ті тварини, які залежні від річкових ресурсів (риби або поживних речовин, що спускаються вниз за течією). Це означає, що на ці території можуть повернутися різні види птахів та рідкісні тварини: ведмідь бурий, норка європейська та видра річкова тощо;
• гідротехнічні споруди більше не затримують воду, тому громади нижче за течією отримають доступ до неї.

В процесі знесення гідротехнічних споруд потрібно враховувати багато аспектів господарської діяльності та природоохоронних приписів. Це може призвести до неприємних законодавчих колізій. 

Щоб нівелювати ці ризики, громаді потрібно заздалегідь отримати всі дозволи і пройти необхідні процедури. 

Послідовність кроків для громади виглядає так: 

1. провести оцінку впливу на довкілля,
2. отримати дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду,
3. отримати дозвільну документацію на знесення (ліквідацію, демонтаж) ГТС,
4. знести ГТС.

Громади мають право проводити повний або частковий демонтаж гідротехнічних споруд. При цьому вони повинні юридично правильно оформлювати цей процес.

Скорочений алгоритм впровадження цього природоорієнтованого рішення виглядає так:

1. ідентифікувати гідротехнічну споруду: провести інвентаризацію та знайти власника та відповідну документацію;
2. оформити право власності на безхазяйну ГТС: провести технічну інвентаризацію, взяти об’єкт на облік, визнати право власності на нього в судовому порядку, зареєструвати право власності на ГТС;
3. прийняти рішення про повний або частковий демонтаж гідротехнічної споруди. Оскільки цей процес зачіпає різні аспекти господарської діяльності (зокрема законодавчі природоохоронні вимоги), потрібно буде отримати дозвільні документи, включити демонтаж ГТС у Порядок управління басейном річки,
4. зареєструвати та припинити право власності у зв’язку із демонтажем ГТС.

Зміна клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)

Демонтаж гребель – це комплексне природоорієнтоване рішення. Воно спрямоване на адаптацію та пом’якшення наслідків зміни клімату. Бо вода на греблі – це джерело парникових газів (двоокису вуглецю та метану), що утворюються під час аеробних та анаеробних процесів в осаді.

Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)

Це природоохоронне рішення покращує стійкість водної та пов’язаних із нею екосистем: відновлюється цілісність водотоку, природні фізико-хімічні умови річки, міграційні шляхи риб та інших гідробіонтів.

Соціоекономічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)

Відновлення вільної течії річок та демонтаж застарілих та непотрібних гідроспоруд має такі соціоекономічні вигоди:

1. зникає загроза підтоплення, затоплення та нещасних випадків через прориви гідроспоруд від старості або через повінь,
2. кошти на утримання ГТС можна використати на інші потреби громади, зокрема – на природоохоронну діяльність,
3. річка знову стає мальовничою, відновлюється її рекреаційна цінність,
4. громади внизу за течією отримують кращий доступ до води.

Ініціативу знести дамбу для покращення стану басейну малої річки можуть проявити органи місцевого самоврядування, керівники території природно заповідного фонду, власники гребель та інших гідротехнічних споруд, які більше не виконують своїх функцій.

Порядок знесення гідротехнічних споруд прописаний у Водному кодексі України та в Кодексі цивільного захисту України.Також рішення про демонтаж ГТС можна вписувати в плани  управління басейнами річок та в  плани запобігання затоплень. Кошти на демонтаж можна знайти у фонді охорони  навколишнього природного середовища. 

Більш детально про це можна прочитати в “Алгоритмі дій зі знесення (ліквідації, демонтажу) гідротехнічних споруд (гребель і дамб), що не виконують більше своїх функцій” 

Так зване “звільнення” річок (dam removal) є одним із природоохоронних пріоритетів у Європейському Союзі.

Щоб гарантувати нормальне водозабезпечення навколишніх регіонів до 2030 року країни ЄС планують відновити вільну течію 25 тисяч кілометрів річок. Це зазначено у  Європейській Стратегії з біорізноманіття. 

Для досягнення цієї мети є детальна методологія як обирати проєкти для забезпечення вільного водотоку річок та фінансувати ці заходи.