Це система сталого землекористування, яка дозволяє диверсифікувати дохід фермера та раціональніше використати природні ресурси. Крім того, дерева поглинають вуглекислий газ, попереджають ерозію, допомагають с/г землям краще переживати повені, посухи, коливання температури та зміну розподілу опадів та інші прояви зміни клімату.
Алейне землеробство
Обрані фільтри:
- Сектор Агро Вода
- Проблема для вирішення Збереження довкілля та біорізноманіття Пом'якшення та адаптація до зміни клімату Продовольча безпека та стан ґрунтів Соціоекономічний (сталий) розвиток
- Тип екосистеми Агро
- Тип рішення Стале управління Створення
- Місце впровадження Громада Свій двір Сільськогоспордарська ділянка
- Приклади втілених рішень Світ
- Дозвільні процедури для впровадження Потрібні
Продовольчі системи відповідальні за 21-37% загальних антропогенних викидів парникових газів (враховуючи діяльність до і після виробництва). Алейне землеробство – це шлях до часткової компенсації цих викидів за рахунок інтеграції дерев в ріллю, які поглинають СО2, а також через покращення ґрунту і зменшення необхідності використання добрив (відповідно менше викидів оксиду азоту (І), який є парниковим газом). Крім того, зменшення добрив допомагає вирішити ще одну проблему – великі обсяги надходження азоту в біосферу, що становлять загрозу для водних екосистем. Алейне землеробство також більш стійка система ведення сільського господарства в умовах коли такі екстремальні погодні явища як посухи, хвилі тепла, пожежі, епідемії шкідників та хвороб стають частішими та інтенсивнішими через зміну клімату. Зрештою, поєднання дерев і однорічних культур збільшує різноманіття ландшафтів, які в основному використовуються для виробництва продуктів харчування.
Соціоекономічні:
- Диверсифікація продукції
- Зменшення ризику залежності від одного продукту, більша стійкість до катастрофічних кліматичних подій;
- Краща с/г продуктивність (хоча не завжди для помірного клімату);
- Менше потреби у використанні пестицидів;
- Робочі місця для місцевої громади;
- Можливості для відпочинку, підвищена привабливість ландшафту;
- Наукові напрацювання щодо взаємодії деревних та с/г культур та успішні приклади впровадження алейного землеробства в умовах помірного клімату.
Екологічні: - Захист с/г земель від несприятливих явищ (посух, суховіїв, піщаних і пилових бурь) та попередження ерозії ґрунту;
- Біорізноманіття (оселища існування для тварин) та природні вороги фітофагів;
- Альтернатива викопному паливу при використанні біоенеретичних культур;
- Адаптація до зміни клімату (мікроклімат, утримання води, більша стійкість до екстремальних погодних явищ);
- Пом’якшення зміни клімату (більше секвестрації вуглецю порівняно з традиційними системами, запобігання втраті карбону через ерозію);
- Захист і відновлення верхнього шару ґрунту разом з організмами та поживними речовинами, утримання води через шар мертвої органічної речовини (листя, гілки тощо), яка також підтримує біоту;
Є ризик конкуренції між деревами та с/г культурами та зменшення врожайності на межі цих культур. Наявність депресивної зони, яка виникає внаслідок затінення деревами світлолюбних культур. Ефективність системи залежить від природно-кліматичних умов. В деяких випадках ризики (наприклад, використання вологи деревами) можуть обійти переваги. Високі початкові кошти на встановлення (особливо для малого бізнесу) такої системи. Відстрочений дохід – прибуток від плодових та горіхових дерев стає стабільним лише після досягнення ними віку понад 10–15 років; Механізація робіт потребує підлаштувань до ширини міжалейних смуг техніки й обладнання; Додаткові витрати (праця) на догляди за деревною рослинністю (підрізання гілок, оборювання кореневих систем); Додатковий “адміністративний тягар”: відсутність для експорту класифікації енергетичних культур у КВЕД, складний механізм зміни цільового призначення землі (вид угідь «рілля» не призначений для створення багаторічних насаджень).
В добре організованій системі алейного землеробства конкуренція між різними типами рослин експлуатується для більш раціонального використання ресурсів. Однак, з роками конкуренція між деревами та однорічними культурами буде зростати на користь дерев. Присутність дерев зазвичай негативно впливає на врожайність через 20 чи 30 років. Отже, необхідно правильно спланувати щільність висадки дерев.
Що потрібно пам’ятати при переході плануванні проєкту з алейного землеробства?
- Найбільш вигідною є щільність – 50-100 дерев/га.
- Врожайність буде знижуватися з часом, однак продуктивність можна зберегти якщо правильно слідкувати за деревами. Наприклад, можна мати до 20-50 дерев на га якщо не забувати постійно спостерігати за їх станом.
- Рекомендована щільність дерев при посадці – 100-150 на га. Потім їх проріжують.
- Початкова відстань між деревами – 4-10 м, її можна збільшити потім. Полоса трава під деревами зазвичай має ширину 2-4 м.
- В помірних широтах краше висаджувати дерева з пн на пд, щоб рослини мали більше світла. Звісно, розміщення дерев також залежить від орієнтації поля та схилу.
- В районах з сильними вітрами дерева мають бути висаджені паралельно основному напрямку вітру.
- В кінці ряду дерев потрібно залишити місце для розвороту обладннання.
Ширина між рядами дерев.
Ширина обирається відповідно до найбільшої машини, яка буде використовуватися на полі. Вона повинна бути кратною робочій ширині найвужчої з машин, щоб уникнути перекриття. Ширина повинна бути щонайменше вдвічі більшою за середню висоту зрілого дерева (наприклад, 25-40 м для листяних порід висотою 15 м).
В перші роки потрібно контролювати бур’яни в рядах дерев.
Під час планування важливо також пам’ятати про те де можна буде продати ті продукти, які ви збираєтеся вирощувати.
Правильний підбір дерев/кущів: пристосовані до місцевого клімату та ґрунту, враховано, які затінення вони даватимуть, з мінімальною кореневої системою при поверхні, потенційно дають декілька продуктів, їх ріст не конкурує з однорічними рослинами.
Вибір культур залежить від ваших умов та ринку: в рядах дерев можна вирощувати ягоди, декоративні рослини тощо. Між рядами можна вирощувати сіно для тварин, бавовну, сою, овочі, лікарські трави чи їх різні поєднання.
Зміну клімату (адаптація, пом’якшення чи змішаний вплив)
Зменшення вилуговування азоту та збільшення поглинання вуглецю.
Вплив на екосистеми (покращення, немає впливу, погіршення)
Попередження ерозії ґрунтів; позитивний вплив на скорочення забруднюючих речовин у стічних водах, екологічні коридори, забезпечення міграції тварин; збереження біорізноманіття;
Соціо-економічні наслідки (висока, середня, низька ефективність)
Алейне землеробство може надавати численні екосистемні послуги та вигоди, які мають важливе соціально-економічне значення. Оцінка загальної економічної вартості екосистемних послуг і переваг алейного землеробства може бути досить широкою, коливаючись від лише 1 тис. грн/га до 100 тис. грн/га в середньо- та довгостроковій перспективі (10 років і більше). Витрати на запровадження алейного землеробства також можуть суттєво коливатися, становлячи від 30 тис. грн/га до понад 50 тис. грн/га за той самий період. Це залежить від ряду геоморфологічних, соціальних і екологічних факторів.
Однак усе це означає, що важко визначити ефективність цього природоорієнтованого рішення, оскільки вона може бути низькою, середньою або високою.
Крім того, ця коротка оцінка алейного землеробства не враховує низку його додаткових послуг і переваг, які важко оцінити економічно, але які, безсумнівно, підвищать економічну ефективність і цінність цього природоорієнтованого рішення.
Створення алейного землеробства вимагає застосування земельного законодавства в частині охорони земель. Слід пам’ятати, що будь-які роботи на земельній ділянці здійснюються відповідно до розроблених та затверджених проектів землеустрою. Алейне землеробство як, природоорієнтоване рішення для адаптації до зміни клімату, підпадає під дію норм Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про охорону земель”, “Про меліорацію земель”, “Про землеустрій” та охоплюється таким поняттям як агролісотехнічна меліорація земель.
Фінансуватися такі заходи можуть із Фондів охорони природи усіх рівнів, як природоохоронні заходи з охорони земель та грунів, зокрема, як контурно-меліоративна організація терпиторій.
Такі роботи можуть здійснюватися власниками та користувачами землі, державними органами та сільськогосподарськими підприємствами.
Агролісівництво загалом і алейне землеробство як його частина підтримується Спільною с/г політикою ЄС.
- ДЕЛЕГОВАНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 640/2014
від 11 березня 2014 року доповнення до Регламенту (ЄС) № 1306/2013 Європейського Парламенту та Ради щодо інтегрованої системи адміністрування та контролю та умов для відмови або відкликання платежів та адміністративних стягнень, що застосовуються до прямих платежів, підтримки сільського розвитку та перехресної відповідності - РЕГЛАМЕНТ (ЄС) № 1305/2013 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 17 грудня 2013 року
про підтримку розвитку сільських районів з боку Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських районів (EAFRD) та скасування Регламенту Ради (ЄС) № 1698/2005 - РЕГЛАМЕНТ (ЄС) № 1305/2013 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИвід 17 грудня 2013 року
про підтримку розвитку сільських районів з боку Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських районів (EAFRD) та скасування Регламенту Ради (ЄС) № 1698/2005 - Регламент (ЄС) № 1307/2013 Європейського парламенту та Ради від 17 грудня 2013 року про встановлення правил прямих виплат фермерам за схемами підтримки в рамках спільної сільськогосподарської політики та скасування Регламенту Ради (ЄС) № 637/2008 та Регламент Ради (ЄС) № 73/2009
- Стратегія ЄС щодо біорізноманіття на 2030 рік
- Лісова стратегія ЄС на 2030 рік
РЕКОМЕНДОВАНЕ / ПОДІБНІ ПРОЄКТИ
Відновивши природний стан прибережних захисних смуг, екосистема стає більш захищеною від негативного впливу людини.
Демонтаж нефункціонуючих гідротехнічних споруд для вільного плину річки.