Стандарт | Verra – Verified Carbon Standard | Verra – Verified Carbon Standard | Verra – Verified Carbon Standard | Gold Standard for Global Goals |
Статус | Затверджена 21.12.2011 (Версія 1.0). Інформацію про 24 проекти внесено до реєстру, 3 проекти зареєстровано | Дія призупинена від 10.03.22 , розроблена у 2011 році (Версія 1.0). Інформацію про 1 проект внесено до реєстру | У процесі оновлення, затверджено 19.10.2020 (Версія 1.0). Інформацію про 33 проекти внесено до реєстру (не зареєстровані) | Затверджена 28.02.2020, інформація про зареєстровані проекти відсутня. |
Технології | Широкий та необмежений набір технологій сталого сільського господарства, включаючи:
- Управління відходами тваринництва;
- Використання покривних культур;
- Повернення рослинних решток на поля після компостування;
- Запровадження дерев у агроландшафти.
| Широкий та необмежений набір практик сталого сільського господарства, включаючи:
- Зміни сільськогосподарських практик;
- Відновлення, збереження та покращення стану пасовищ;
- Збереження органічного вуглецю ґрунту;
- Перехід від орних земель до пасовищ.
| Будь-які покращення сільськогосподарських технологій, які збільшують вміст органічного вуглецю та / або скорочують викиди СО2, N2O, CH4. Проекти мають запроваджувати покращення, включаючи: зменшення використання добрив, покращення управління водними ресурсами, покращення практик вирощування (агролісівництво, покривні культури, сівозміни, тощо), удосконалення практик випасу. Рівень змін має перевищувати 5% у порівнянні із базовими характеристиками. | Рамкова методологія відповідно до якої розробляються окремі модулі щодо технологій. Існуючі модулі включають:
Існує процедура розробки та затвердження нових модулів. |
Категорії земель | Орні землі або пасовища
Не застосовується до водно-болотних ділянок | Орні землі або пасовища
Не застосовується до водно-болотних ділянок | Орні землі або пасовища. Зміна категорії землекористування не допускається. Не застосовується до водно-болотних ділянок | Орні землі, що використовуються принаймні протягом 5 років. Зміна категорії землекористування не допускається. Не застосовується до водно-болотних ділянок та лісів. |
Географічні обмеження | Території, де вміст органічного вуглецю у ґрунтах залишається сталим або зменшується. | Не застосовуються. | Не застосовуються. | Не застосовуються на рівні рамкової методології, однак модулі щодо окремих технологій можуть містити обмеження щодо географічних зон, кліматичних умов, тощо. |
Інші вимоги для застосування | В регіоні проекту не має відбуватися зменшення площі орних земель | Існують додаткові необов’язкові вимоги, дотримання яких спрощує використання методології. | На ділянці проекту не має бути знищення природніх екосистем протягом 10 років до початку проекту. Існують додаткові вимоги до використання біочару і окремі вимоги до моделювання. | Не допускається спалювання біомаси для підготовки ділянки і заходи, що призводять до суттєвих змін водного режиму (поверхневі та ґрунтові води до 1 м). Проекти не мають призводити до зменшення урожайності. Додаткові вимоги до застосування можуть зазначатися у модулях щодо окремих технологій. |
Включені джерела викидів парникових газів | N2O від використання мінеральних азотних добрив
N2O від діяльності азотфіксуючих мікроорганізмів
CH4 та N2O від спалювання біомаси
CO2, CH4 та N2O від спалювання викопного палива | Методика фокусується на оцінку запасів вуглецю, але передбачає можливість використання додаткових модулів, які оцінюють викиди CH4 та N2O від тваринництва та сільськогосподарських ґрунтів, а також викиди від використання енергетичного обладнання. | N2O від використання мінеральних азотних добрив
N2O від діяльності азотфіксуючих мікроорганізмів
CO2 від спалювання викопного палива
CH4 від кишкової ферментації
CH4 та N2O від поводження з відходами тваринництва
CH4 та N2O від спалювання біомаси (опційно)
CH4 від метаногенезу у ґрунтах
Наземна біомаса (багаторічні дерева), підземна біомаса (багаторічні дерева), органічний вуглець ґрунту | Методологія обмежується оцінкою накопиченням вуглецю у ґрунтах і викидами СО2. В окремих випадках методологія передбачає моніторинг інших парникових газів для оцінки можливого збільшення викидів та витоків (наприклад, збільшення використання азотних добрив, викопного палива та електроенергії).
Лише органічний вуглець ґрунту. Наземна біомаса та підземна біомаса враховується лише для оцінки витоків. |
Вимоги до моніторингу | Для оцінки зміни вмісту органічного вуглецю використовуються результати моделювання.
Для моніторингу інших джерел викидів парникових газів фіксують такі показники:
- Використання викопного палива;
- Використання мінеральних добрив;
- Оцінені обсяги утворення біомаси культур із азотфіксуючими мікроорганізмами;
- Оцінені обсяги спалених рослинних решток;
- Обсяги виробництва;
- Оцінені зміни кількості деревної біомаси.
| Параметри, які підлягають визначенню за результатами відбору проб включають:
- Маса ґрунту у пробі;
- Опис та характеристики шарів ґрунту;
- Товщина шару відібраної проби;
- Щільність ґрунту;
- Вміст вуглецю та метр квадратний;
- Зазначені вище характеристики у розрізі ґрунтових шарів;
- Площа кожного блоку однорідних земельних ділянок;
- Інформація про кількість вимірювань, тощо.
| При вимірюваннях визначаються вміст органічного вуглецю, щільність ґрунту та інші характеристики ґрунту, а також здійснюється моніторинг кліматичних характеристик, які впливають на накопичення вуглецю і використовуються для моделювання.
Для моніторингу інших джерел викидів парникових газів фіксують такі показники відповідно до формул 2019 Refinement to the 2006 IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories та формул, неведених у методології. | Методологія наводить перелік допустимих протоколів відбору проб та аналізу грунтів (ICRAF protocol, VCS SOC Module). Відхилення від протоколів або використання інших протоколів має додатково погоджуватися. У випадку моніторингу збільшення інших джерел викидів необхідно відстежувати використання азотних добрив, споживання викопного палива та електроенергії, а також інших параметрів, визначених методологією або окремими модулями. |
Підхід до оцінки вмісту органічного вуглецю | Використання моделі Roth-C
Необхідна наявність наукових досліджень, які підтверджують прийнятність використання моделі для регіону проекту. Визначається вміст органічного вуглецю у товщі ґрунту на глибину до 30 см при визначених практиках ведення сільського господарства. Для оцінки параметрів моделі проводиться дослідження технологій, що використовуються (Activity Baseline and Monitoring Survey): площі, обсяги утворення біомаси, поводження з біомасою, обсяги органічних та мінеральних добрив, тощо. | Здійснюються інструментальні виміри і для проектного, і для базового сценарію. Для цілей вимірювання територія проекту ділиться на окремі блоки із більш-менш однорідними характеристиками ґрунтів, екологічних умов та практик ведення сільського господарства (стратифікація). Стратифікація виконується на основі огляду ділянок, вивченню наявної інформації та здійснення попередніх досліджень ґрунтів. Існує окремий модуль VMD0021 Estimation of stocks in the soil carbon pool, Version 1.0, 16.11.2012, який описує вимоги до визначення точок моніторингу, проведення досліджень та розрахунків. | Практики базового сценарію визначаються на основі практик 3 річного історичного періоду (спосіб обробітку, урожай, добрива, тощо), а базовий рівень викидів та вуглецю у ґрунті моделюється. Передбачається можливість використання різних підходів для оцінки зміни вмісту органічного вуглецю: а) вимірювання початкових рівнів на окремих ділянках та моделювання подальших змін; б) використання вимірювань для відстеження змін. Проектний рівень вмісту органічного вуглецю визначається на основі прямих вимірювань або нових технологій (наприклад, технологій віддаленого моніторингу відповідно до визначеного переліку; супутниковий моніторинг не включено до переліку). | Передбачається можливість використання різних підходів для оцінки зміни вмісту органічного вуглецю: а) вимірювання базового та проектних рівнів для відстеження змін; б) оцінка базових та проектних рівнів та основі рецензованих наукових публікацій; в) використання стандартних значень для оцінки змін відповідно до IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories (IPCC 2019). Додаткові деталі та вимоги щодо підходів, в т.ч. можливість застосування окремих з них, можуть бути описані у модулях для певних технологій. У випадку здійснення вимірювань проводиться стратифікація ділянок за визначеними у методології параметрами. |
Оцінка невизначеності | Методологія передбачає використання вибірки для аналізу сільськогосподарських практик та оцінки невизначеності. При невизначеності більше 30% необхідно збільшувати розмір вибірки, а при невизначеності 15—30% передбачається зменшення параметрів для забезпечення консервативності. 15% вважається допустимим рівнем невизначеності. | Модуль VMD0021 передбачає статистичний аналіз отриманих результатів вмісту органічного вуглецю для кожного блоку ділянок. Якщо відносна похибка перевищує 10% при довірчій імовірності 90%, необхідно або проводити повторну стратифікацію, або збільшувати кількість точок досліджень, або здійснювати консервативний перерахунок результатів із урахуванням отриманої похибки. | Методологія включає опис підходів та формул для оцінки невизначеності. Ключовими джерелами невизначеності, які враховуються, є похибка вибірки, похибка вимірювання параметрів, які використовуються у моделювання, та похибка предиктора моделі. Невизначеність в частині площ долається за рахунок використання точних ГІС даних щодо усіх ділянок. Методологія передбачає зменшення оцінених скорочень відповідно до визначених показників невизначеності. | Методологія включає опис підходів та формул для оцінки невизначеності. Необхідно забезпечити похибку не більше 20% при довірчій імовірності 90%. Методологія передбачає зменшення оцінених скорочень відповідно до визначених показників невизначеності. Частина оцінених скорочень зберігається на спеціальному буферному рахунку стандарту для покриття ризиків непостійності досягнутого поглинання вуглецю. |