Що таке вуглецеві кредити та як вони утворюються?

Вуглецеві кредити (“carbon credits”) – це узагальнений термін, що означає певний електронний актив, який надає дозвіл на викиди або підтверджує скорочення викидів певного обсягу парникових газів (як правило, один вуглецевий кредит відповідає 1 тонні викидів у СО2 еквіваленті). Інколи для урахування різної ролі вуглецевих одиниць вживаються два різні терміни: «вуглецеві кредити» на означення права на викиди та «вуглецеві оффсети» на означення підтвердження скорочення викидів. Однак, різниця між ними є досить умовною, оскільки одна і та ж вуглецева одиниця може і підтверджувати скорочення, і надавати право на викиди.

Наявність попиту та пропозиції вуглецевих кредитів привело до створення вуглецевих ринків, де відбувається купівля-продаж відповідних вуглецевих одиниць. Такі транзакції можуть відбуватися і за прямими договорами між компаніями, і за допомогою спеціалізованих електронних майданчиків.

Вуглецеві кредити утворюються відповідно до визначених правил та процедур і фіксуються та обліковуються у спеціальних електронних реєстрах. Існує багато типів вуглецевих одиниць і відповідно багато механізмів їх утворення, зокрема:

• вуглецеві одиниці, які утворюються в рамках національних, регіональних чи муніципальних систем торгівлі викидами парникових газів (наприклад, Європейська система торгівлі викидами);
• вуглецеві одиниці, які утворюються урядами в рамках правил визначених міжнародними угодами (наприклад, одиниці скорочення викидів від проектів спільного впровадження за Кіотським протоколом або вуглецеві одиниці, які будуть утворюватися відповідно до нових механізмів Паризької угоди);
• вуглецеві одиниці, які утворюються в рамках регульованих національних або регіональних проектних механізмів скорочення викидів (наприклад, вуглецеві одиниці австралійської ініціативи з вуглецевого фермерства (Carbon Farming Initiative));
• вуглецеві одиниці, які утворюються в рамках існуючих стандартів добровільного ринку скорочення викидів парникових газів (наприклад, Gold Standard for Global Goals або Verra Verified Carbon Standard);
• інші типи вуглецевих одиниць (наприклад, вуглецеві одиниці регіональних добровільних ініціатив із відновлення боліт на зразок MoorFutures).

Існують можливості для створення і нових типів вуглецевих одиниць та відповідних сегментів вуглецевого ринку. Група зацікавлених сторін, яка може забезпечити пропозицію вуглецевих одиниць та попит на них, може створити відповідні стандарти та процедури утворення вуглецевих кредитів, правила щодо прозорості та контролю, реєстри для управління та обліку, і запропонувати новий тип вуглецевих одиниць. Прикладом таких ініціатив можуть бути невеликі регіональні системи утворення вуглецевих одиниць від відновлення боліт, а також ініціативи для створення вуглецевих одиниць в межах ланцюгів постачання великих компаній.

Компанії можуть використовувати вуглецеві кредити для різних цілей:

• як право на викиди певної кількості парникових газів внаслідок своєї діяльності;
• як компенсацію викидів від своєї діяльності, в т.ч. для досягнення статусу вуглецевої нейтральності;
• як актив, який є предметом торгівлі і отримання прибутку.

У випадку вуглецевого фермерства, потенційно існує можливість для створення різних типів вуглецевих одиниць в рамках проектних механізмів.

Для утворення вуглецевих одиниць необхідно кілька важливих елементів:

• власне проект або ініціатива, які скорочують викиди парникових газів;
• регуляторне середовище, міжнародні правила або добровільний стандарт, які визначають правила утворення вуглецевих одиниць та методології розрахунку скорочень викидів парникових газів;
• електронні реєстри, які здійснюють випуск та облік вуглецевих одиниць, а також транзакції з ними.

У більшості випадків утворення вуглецевих одиниць вимагає наявності і на національному рівні певного регуляторного середовища, яке б визначало правила поводження із вуглецевими одиницями. У разі використання міжнародних стандартів сертифікації вуглецевих одиниць, сфера охоплення національного законодавства може бути мінімальною, тоді як розробка національних механізмів вимагатиме детального регулювання щодо вимог до проектів, джерел фінансування, правил моніторингу та звітності, реєстрів вуглецевих одиниць та інших питань.

При плануванні механізму вуглецевого фермерства необхідно дати відповіді на такі питання:

• яким буде джерело фінансування вуглецевих одиниць: державні кошти національних бюджетів, державні кошти міжнародних партнерів, приватні кошти всередині країни, приватні кошти на міжнародних ринках, тощо;
• як оцінюватиметься кількість вуглецевих одиниць: методики оцінки скорочення викидів та поглинання вуглецю від впровадження певних кліматичних технологій, вимоги до інструментальних вимірювань та моделювання, вимоги до моніторингу, тощо;
• як працюватиме відповідний вуглецевий ринок: джерело попиту та пропозиції на вуглецеві одиниці, незалежний аудит, оператор реєстру вуглецевих одиниць та правила здійснення транзакції, тощо.

Залежно від відповідей на зазначені питання можлива вулика кількість потенційних варіантів механізму вуглецевого фермерства та відповідних вуглецевих одиниць.

В умовах України потенційно можливим є запровадження таких механізмів вуглецевого фермерства:

• доступ до існуючих міжнародних механізмів добровільних проектів скорочення викидів парникових газів (Gold Standard for Global Goals, Verra Verified Carbon Standard та інші);
• міжнародна співпраця відповідно до механізмів статті 6 Паризької угоди (у рамках співпраці між окремими країнами за статтею 6.2 Паризької угоди та нового проектного механізму сталого розвитку за статтею 6.4 Паризької угоди);
• розробка національного механізму підтримки вуглецевого фермерства (наприклад, в рамках системи державної підтримки для сільського господарства або діяльності спеціального кліматичного фонду).