Механізми вуглецевого фермерства

Микола Шлапак

канд. екон. наук, консультант з охорони довкілля та обліку викидів парникових газів, матеріал підготовлений в рамках проєкту INSURE

Обрані фільтри:

Сектор Агро

Структура викидів парникових газів у сільському господарстві України

Сільське господарство України є важливим фактором економічного зростання, збільшення обсягу експорту, а також продовольчої безпеки не лише в Україні, але й у світі. У той же час, сільське господарство робить значний внесок у загальні викиди парникових газів в Україні, а весь обсяг викидів у 2019 році сягав 99 млн тонн CO2-екв. Основними джерелами викидів є втрата органічного вуглецю ґрунтами посівних земель (51% у 2019 році), викиди оксиду азоту (N2O) від сільськогосподарських ґрунтів (33%), кишкова ферментація тварин (8%), використання палива сільськогосподарською технікою (6%) та поводження з відходами (2%).

Рис. 1. Динаміка викидів від сільського господарства в Україні

Викиди, пов’язані із діяльністю у сільському господарстві, у національному кадастрі викидів парникових газів обліковуються не лише у секторі «Сільське господарство» (викиди від кишкової ферментації та поводження з відходами для тваринництва та викиди від сільськогосподарських ґрунтів та інших джерел для рослинництва), але й в інших секторах, зокрема, «Землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство» (викиди від втрати органічного вуглецю ґрунтами) та «Енергія» (викиди від використання енергетичних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами та викиди від спалювання палива сільськогосподарською технікою).

Рис. 2. Динаміка викидів від тваринництва

Викиди парникових газів від тваринництва демонструють тенденцію до зменшення через падіння поголів’я тварин у фермерських та приватних господарствах. В Україні лише поголів’я курей зростало, однак викиди від курей є відносно незначними (близько 3% від загальних викидів від тваринництва) у порівнянні із великою рогатою худобою (близько 80%) та свинями (близько 10%).

Рис. 3. Динаміка викидів від рослинництва (сільськогосподарські ґрунти)

Викиди від рослинництва, навпаки, демонструють тенденцію до зростання. Основним чинником зростання викидів від сільськогосподарських ґрунтів є збільшення використання мінеральних азотних добрив, оскільки зростає і площа, оброблена мінеральними добривами, і середня норма використання добрив на гектар. Крім того, зростають викиди, пов’язані із втратою органічного вуглецю у ґрунтах, оскільки суттєво скоротилося внесення органічних добрив. Таким чином, ґрунти, які на початку 1990-х років забезпечували поглинання вуглецю, перетворилися на суттєве джерело викидів. В окремі роки кількість викидів від втрати органічного вуглецю ґрунтами перевищували обсяги поглинання вуглецю усіма лісами в Україні.

Рис. 4. Динаміка викидів від рослинництва (втрата органічного вуглецю ґрунтами)

Додаткова інформація

Інформаційні картки кліматичних технологій у сільському господарстві:

Інформація про пропоновані інструменти державної політики для підтримки кліматичних технологій у сільському господарстві:

Звіти, що були підготовлені в рамках проєкту Оцінка технологічних потреб (Technology Needs Assessment) доступні за посиланням: https://tech-action.unepdtu.org/country/ukraine/.

Перелік звітів:

Technology Needs Assessment (Оцінка технологічних потреб)
Barriers Analysis and Enabling Frameworks (Аналіз бар’єрів та шляхів їх подолання)
Technology Action Plan (План дій для технологій)
Policy briefs (Короткі описи заходів політики)

РЕКОМЕНДОВАНЕ / ПОДІБНІ ПРОЄКТИ

Що таке вуглецеве фермерство?

У широкому розумінні вуглецеве фермерство – це сільськогосподарські практики і в рослинництві, і у тваринництві, що спрямовані на управління накопиченням вуглецю, а також викидами інших парникових газів (CO₂, CH4, N2O) з метою запобігання зміні клімату.

Збереження та збільшення органічного вуглецю в ґрунті

Практики для створення позитивного балансу між надходженнями і втратами вуглецю з ґрунту. Рішення є частиною вуглецевого фермерства до якого також відносять практики з управління поживними речовинами на полях та пасовищах, агролісівництво та палюдикультура і стале управління торфовищами.