У широкому розумінні вуглецеве фермерство – це сільськогосподарські практики і в рослинництві, і у тваринництві, що спрямовані на управління накопиченням вуглецю, а також викидами інших парникових газів (CO₂, CH4, N2O) з метою запобігання зміні клімату. Результатом таких практик є поглинання вуглецю з атмосфери та накопичення його у ґрунтах, а також уникнення або скорочення викидів парникових газів від сільськогосподарських практик. У більш вузькому значенні вуглецеве фермерство вживається для опису лише сільськогосподарських практик, які сприяють поглинанню вуглецю з атмосфери і його накопиченню у ґрунтах або рослинній біомасі.
Що таке вуглецеве фермерство?
Обрані фільтри:
- Сектор Агро
Рис. 5. Схематичне зображення взаємодії між управлінням земельними ресурсами, запасами вуглецю та потоками викидів парникових газів. Джерело: адаптовано (для демонстрації прикладів кліматичних технологій) із IPCC AR 6 report, Working Group III contribution, Climate Change 2022: Mitigation of Climate Change (Chapter 7), (квітень, 2022).
Перевагами технологій, які охоплюються поняттям вуглецевого фермерства, є запобігання зміні клімату, підвищення стійкості до наслідків зміни клімату, покращення здатності ґрунтів до утримання вологи, покращення біорізноманіття, тощо. Вони також можуть приносити переваги для власників та користувачів земельних ділянок у формі підвищення операційної ефективності, зменшення витрат та ризиків, пов’язаних із кліматичними факторами. Разом з тим, перехід на нові технології часто пов’язаний із додатковими витратами, технологічними та іншими бар’єрами, а також необхідність посилення спроможності фермерів. З огляду на це, невід’ємною частиною вуглецевого фермерства, як правило, є певні елементи кліматичної політики, націлені на створення додаткової вигоди для фермерів від впровадження кліматичних технологій.
Додаткова фінансова винагорода може надходити і від органів державної влади, і від бізнесу. У першому випадку додаткові платежі можуть сплачуватися як за досягнення певних результатів (наприклад, поглинання певної кількості вуглецю ґрунтами), так і за сам факт запровадження певних сталих сільськогосподарських практик. Прикладом є інструменти державної підтримки сільськогосподарських виробників і проектні механізми, де покупцем вуглецевих одиниць виступають державні фонди. У другому випадку кошти можуть надходити, як правило, лише за досягнення певних результатів та їх підтвердження відповідно до визначених правил із випуском вуглецевих одиниць або іншою формою підтвердження скорочення викидів. Разом з тим, навіть впровадження сталих кліматичних технологій, обліку викидів парникових газів та інших інструментів корпоративного кліматичного урядування може також приносити непрямі додаткові фінансові вигоди для сільськогосподарських компаній (наприклад, через покращення позицій у рейтингах сталих бізнес-практик та збільшення вартості акцій компаній, покращення доступу до кліматичного фінансування, тощо). На практиці можливі поєднання різноманітних інструментів та стимулів і з боку органів державної влади, і з боку бізнесу.
© WWF Україна
Рис. 6. Складові переходу від традиційного сільського господарства до вуглецевого фермерства
Відзначимо, що стратегія ЄС «Від ферми до виделки» (The Farm to Fork Strategy) визначає плани щодо прийняття регуляторних норм для утворення вуглецевих кредитів. Нова ініціатива ЄС із розвитку вуглецевого фермерства буде спрямована на побудову нової бізнес-моделі, яка створить додаткове джерело доходу для фермерів та сприятиме декарбонізації ланцюгів постачання у секторі виробництва продуктів харчування.
Додаткова інформація
Інформаційні картки кліматичних технологій у сільському господарстві:
- Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій для скорочення викидів парникових газів у сільському господарстві
- Технології мінімального обробітку землі
- Виробництво біогазу з відходів тваринництва
- Органічне землеробство
- Виробництво і використання твердого біопалива з відходів сільського господарства
Інформація про пропоновані інструменти державної політики для підтримки кліматичних технологій у сільському господарстві:
- Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій для скорочення викидів парникових газів у сільському господарстві
- Технології мінімального обробітку землі
- Виробництво біогазу з відходів тваринництва
- Органічне землеробство
- Виробництво і використання твердого біопалива з відходів сільського господарства
Звіти, що були підготовлені в рамках проєкту Оцінка технологічних потреб (Technology Needs Assessment) доступні за посиланням: https://tech-action.unepdtu.org/country/ukraine/.
Перелік звітів:
- Technology Needs Assessment (Оцінка технологічних потреб)
- Barriers Analysis and Enabling Frameworks (Аналіз бар’єрів та шляхів їх подолання)
- Technology Action Plan (План дій для технологій)
- Policy briefs (Короткі описи заходів політики)
РЕКОМЕНДОВАНЕ / ПОДІБНІ ПРОЄКТИ
Сільське господарство України є важливим фактором економічного зростання, збільшення обсягу експорту, а також продовольчої безпеки не лише в Україні, але й у світі. У той же час, сільське господарство робить значний внесок у загальні викиди парникових газів в Україні.
Практики для створення позитивного балансу між надходженнями і втратами вуглецю з ґрунту.
Рішення є частиною вуглецевого фермерства до якого також відносять практики з управління поживними речовинами на полях та пасовищах, агролісівництво та палюдикультура і стале управління торфовищами.