Урбо

Варто звернути увагу на те, що політичні та збройні конфлікти сприяють тиску на міста. Зокрема, це відбувається через переселення вимушено переміщених осіб і біженців. Це прослідковується на прикладі російсько-української війни:

Тобто, від декількох десятків тисяч до декількох сотень тисяч осіб створили масштабний додатковий тиск на нові місця проживання. Це все призводить до зростання рівня критичних:

Ніби можна було б змиритися з цією тенденцією, але є одне але: будь-який вид діяльності у місті спонукає до викидів парникових газів. Відтак, міста продукують понад 70% парникових газів, які є причиною глобальної зміни клімату, від якої залежить майбутнє тих самих міст. Українські міста вже відчуває на собі зміну клімату.

Останні двадцять років кожен рік в Україні був теплішим, ніж середньостатистичні показники за довготривалий період. Через це помітнішим стає вплив ефекту міського теплового острова, що призводить до зростання температури міста порівняно з навколишніми сільськими районами. Також збільшується кількість хвиль тепла: наприклад, у Києві з 1991 по 2021 роки їх кількість збільшилася на 142% (із 7 до 17 випадків). Тепловий стрес, тепловий удар, теплова втома та теплове виснаження є серйозними ризиками для життя і здоровʼя людей у містах. Найбільш вразливими до захворювань, пов’язаних із спекою, є особи, що страждають на хронічні захворювання, літні люди та діти.

Затоплення, що посилюються через збільшення кількості непроникних поверхонь та кількості інтенсивних понаднормових опадів теж є серйозною проблемою для міст. Вони можуть мати значний вплив на якість води, спричиняти проблеми зі здоровʼям людей, перебої в промисловості та транспорті й руйнування інфраструктури.

Посилення інтенсивних вітрів – теж прояв кліматичної зміни в Україні. Зокрема, наприкінці  червня 2021 року в місті Львів два буревії повалили близько тисячі дерев й завдали збитків на  23 мільйони гривень, а у серпні 2018 року негода спричинила утворенню 9 проваль, замуленню  вулиць та затопленню десятків підвалів внаслідок чого для усунення наслідків понаднормово  було залучено 1700 працівників комунальних служб. 

За прогнозами дві третини населення України, яке проживає у містах та міських районах,  зіштовхнуться з руйнівними наслідками кліматичної зміни, якщо громади не будуть  адаптовуватися до нових реалій, зокрема, завдяки природоорієнтованим рішенням. 

У основі природоорієнтованих рішень (ПОР) логіка та модель природних екосистем. Дощові  садки, вертикальне озеленення, зелені дахи та кожне з інших ПОР, які можна застосувати в  урбанізованому середовищі, можуть виконувати декілька корисних функцій одночасно: – знижувати температуру нагрівання поверхонь та загалом теплового острова; – повертати дощову воду до екосистеми; 

• очищувати повітря; 
• підвищувати якість ґрунту; 
• позитивно впливати на фізичний та психоемоційний стан людей; 
• економити кошти міського бюджету. 

Природоорієнтовані рішення можна вдало інтегрувати в стратегії розвитку міст у секторах  містопланування, озеленення, управління водними ресурсами, громадської участі, управління  відходами тощо. І саме тому з 2013 року Європейська комісія почала приділяти особливу увагу  природоорієнтованим рішенням як невід’ємній частині політики ЄС у сфері досліджень та  інновацій, а у 2020 році їх було визнано важливим інструментом для досягнення цілей  Європейського зеленого курсу.

Побудова стійких і зелених міст – це тривалий шлях. Він вимагає інтенсивної координації політики та вибору інвестицій. Органи самоврядування міст і населення відіграють важливу роль, щоб діяти зараз, формувати майбутнє свого розвитку та створювати можливості для всіх, зокрема, із застосуванням природоорієнтованих рішень. Добре спланована рання адаптація за допомогою природоорієнтованих рішень економить бюджет громади, зберігає здоров’я та життя людей. У довгостроковій перспективі вартість бездіяльності буде значно вищою, ніж вартість своєчасної адаптації.

Пізнавайте природоорієнтовані рішення завдяки цьому порталу, втілюйте їх на практиці та покращуйте якість життя у своєму місці!